До 115-річчя від Дня народження Н.Забіли

21.03.18

  Немає, напевно, в Україні дитини, котра б не знала  віршів, оповідань та казок Наталі Львівни Забіли (1903-1985), адже вони входять у всі шкільні читанки, друкувалися  мільйонними  тиражами, перекладені багатьма мовами народів світу. Не випадково їй першій серед українських письменників у 1972  році була присвоєна престижна  премія імені Лесі Українки.

  Що найбільше  приваблює у творах Наталі  Забіли? Вони захоплюють цікавими пригодами, зачаровують фантазією, та, найголовніше – вони випромінюють материнську любов.  Письменниця  розмовляє з маленькими читачами мовою матері. А коли діти запитують у матері про щось дуже складне, вона завжди відшукує  такі  слова, які б зрозуміло розповіли їм  пояснили найскладніше, найважливіші речі. Чому треба любити Україну, свою родину, допомагати слабшим, шанувати старших, берегти рідну природу, бути чемним, справедливим, працьовитим. Як досвідчений педагог, любляча і турботлива мати, Наталя Забіла навчає  непомітно, ласкаво, у веселій грі, і діти радісно, серцем сприймають мудрі поради письменниці.  Рядки її  віршів легко закарбовуються в пам’яті малят, бо вони мелодійні, щирі, жартівливі, вони проникнуті безмежною любов’ю до  «малят і звірят», до природи рідного краю.

  «Від малої дитячої книжки інколи в свідомості дитини залягає слід на все життя…» - з таким  переконанням творила Наталя  Забіла.

  Не забуваймо про це і ми.