Наталія Никитюк : Декларування 2019

08.02.19

Для усіх категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто публічних службовців, це вже третя електронна деклараційна кампанія, яка триватиме з 1 січня до кінця доби 31 березня 2019 року.

У декларації зазначається інформація станом на 31 грудня 2018 року.

Для осіб, які на час заповнення декларації є публічними службовцями, слід вибрати тип декларації — щорічна, а для осіб, які у 2018 році припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, і на час заповнення декларації таку діяльність продовжують не виконувати, — після звільнення.

При вході до електронної системи декларування офіційного веб-сайту НАЗК міститься перелік 19 кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг (по-старому — АЦСК), у якому, зокрема, зазначаються АЦСК органів юстиції України, АЦСК ІДД ДФС, АЦСК ПАТ КБ «ПриватБанк», АЦСК МВС України тощо, що дає змогу отримати КЕП (по старому — ЕЦП) суб’єкту декларування за певних умов самостійно.

Нагадаю, що у разі зміни КЕП його необхідно зареєструвати в Національному агентстві з питань запобігання корупції. Для цього декларант має зайти на сторінку входу до Реєстру декларацій https://portal.nazk.gov.ua/login і скористатись посиланням: «Я загубив/змінив свій приватний ключ». У полі «Поточна електронна адреса» слід вказати електронну поштову скриньку, з якою декларант зареєстрований у Реєстрі, та натиснути кнопку «Вислати код для відновлення». На вказану поштову скриньку надійде лист «Зміна КЕП | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ». Для зміни КЕП необхідно перейти за посиланням у листі, після цього у полі «Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг (АЦСК)» обрати відповідного кваліфікованого надавача (АЦСК), в якому декларант отримав новий КЕП (ЕЦП), обрати файл нового КЕП (ЕЦП), вказати пароль від нового КЕП (ЕЦП) та натиснути кнопку «Змінити ЕЦП». Після успішного виконання вказаних дій з’явиться повідомлення про розгляд заявки декларанта. Заявки на зміну КЕП (ЕЦП) розглядаються протягом 1 доби у робочий час. При цьому декларант може здійснити спробу входу до Реєстру з новим КЕП (ЕЦП) через вказаний час та не очікувати листа з подальшими інструкціями.

У разі ж якщо змінено одночасно і КЕП (ЕЦП), і адресу електронної пошти, то у такому випадку слід звернутися до служби технічної підтримки, направити лист на електронну поштову скриньку support@nazk.gov.ua, зазначивши при цьому назву помилки (як правило, виникає помилка «Користувач з таким податковим номером вже зареєстрований»), або викласти суть порушеного питання, вказати прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН) та зазначити актуальну поштову скриньку. Після цього на нову адресу електронної пошти має надійти повідомлення від НАЗК. Далі — діяти за алгоритмом, передбаченим для випадку зміни КЕП (ЕЦП).

НЮАНСИ ЗАПОВНЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ

Незважаючи на значну проведену органами влади роз’яснювальну роботу, вважаю за доцільне звернути увагу на деякі моменти при заповненні електронних декларацій.

1. До членів сім’ї, про які суб’єкт декларування зазначатиме у розділі 2 декларації, належать такі особи:

— особи, які перебувають у шлюбі (незалежно — проживають вони разом чи ні);

— особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (тобто особи, які перебувають у цивільному шлюбі);

— діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, якщо вони з декларантом: спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки сімейного характеру (виконання цих умов одночасне).

2. У деяких розділах декларації зустрічаються порогові суми, кратні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ПМ), встановленого на 1 січня 2018 року, — 1762 гривні.

У розділі 11. Доходи, у тому числі подарунки відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує 8 810 грн., для подарунків у вигляді грошових коштів — якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує 8 810 грн.

У розділі 12. Грошові активи не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 88 100 грн.

У розділі 13. Фінансові зобов’язання відомості щодо фінансових зобов’язань (дані про вид зобов’язання, його розмір, валюту зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та дату виникнення зобов’язання) зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 88 100 грн. У разі, якщо розмір зобов’язання не перевищує 88 100 грн., зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання.

У розділі 14. Видатки та правочини суб’єкта декларування відомості про видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, зазначені у розділах 3–12 цієї декларації, вносяться у декларацію лише у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 88 100 грн.

Розділі 5. Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів). У цьому розділі зазначаються:

цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 176 200 грн., що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування.

Під рухомим майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, твори мистецтва, антикваріат тощо).

Слід звернути увагу, що у цьому розділі не декларуються цінні папери, корпоративні права, готівкові кошти, кошти на рахунках в банку чи інших фінансових установах, дорогоцінні (банківські метали).

3. Кредит — це дохід.

Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом його походження з України — будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Отже, інформацію про кредит, крім у 13 розділі декларації, слід зазначити ще й в 11 розділі, незалежно від суми отриманого кредиту.

Крім того, суб’єкт декларування у разі отримання ним кредиту, позики, поворотної фінансової допомоги (позички) тощо на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (для 2019 року ця сума становить 96 050 грн.), зобов’язаний протягом 10 днів подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, як того вимагає норма частини другої статті 52 Закону № 1700.

ДОДАТКОВІ ЗАХОДИ ФІНКОНТРОЛЮ

Наостанок вважаю своїм обов’язком нагадати вимоги статті 52 Закону № 1700 щодо додаткових заходів здійснення фінансового контролю.

1. У разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунку в установі банку-нерезидента відповідний суб’єкт декларування зобов’язаний у десятиденний строк письмово повідомити про це Національне агентство у встановленому ним порядку, із зазначенням номера рахунку і місцезнаходження банку-нерезидента.

2. У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (для 2019 року така сума становить 96 050 грн.), зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК.

Звертаю увагу, що дотримання вищезазначених норм статті 52 не залежить від деклараційної кампанії. Про кожну суттєву зміну суб’єкт декларування подає окреме повідомлення.

У лютому 2018 року Національне агентство з питань запобігання корупції уточнило, як розуміти поняття «дохід», що міститься у частині другій статті 52, доповнивши Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (рішення Агентства від 11 серпня 2016 року № 3) новим питанням 651 такого змісту.

651. Роз’яснення поняття «одноразовий дохід», яке застосовується при повідомленні суб’єктами декларування про суттєві зміни в майновому стані.

Зобов’язання частини другої статті 52 Закону є додатковим заходом здійснення фінансового контролю, спрямованого на з’ясування фактичної зміни у майновому стані суб’єкта декларування. Тобто повинна виникати реальна суттєва зміна у майновому стані, яка полягає у можливості використання відповідного доходу для задоволення власних потреб суб’єктом декларування.

Під поняттям «одноразовий дохід» слід розуміти отримання суб’єктом декларування доходу, що перевищує суму в розмірі 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, який нарахований та виплачений одним джерелом доходу, має певну ознаку доходу та визначену дату набуття права власності на такий дохід (дату отримання доходу).

При цьому для обчислення суми, яка створює у суб’єкта декларування обов’язок подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, необхідно брати нарахований розмір «одноразового доходу», оскільки відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу, податковий агент, який нараховує, виплачує або надає оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб. Наприклад, у випадку отримання кількох платежів заробітної плати з різними сумами має місце отримання декількох одноразових доходів з одного джерела. Тобто особа може розпоряджатись грошовими коштами одразу після їх одержання (надходження частинами, наприклад, заробітна плата за першу половину місяця — 15-го числа і заробітна плата за другу половину місяця — до 30-го числа).

Отже, суб’єкт декларування повинен подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані лише в тому разі, коли розмір нарахованої заробітної плати за половину місяця, виплачений йому на певну дату, перевищує суму в розмірі 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Підсумовуючи, хочу звернути увагу, що Національне агентство з питань запобігання корупції з урахуванням проведеного аналізу проблемних питань, що виникають у декларантів при заповненні електронних декларацій, внесло у зазначені Роз’яснення ряд змін, з якими рекомендуємо ознайомитися. Оновлені Роз’яснення розміщені на офіційному веб-сайті Агентства за посиланням:https://nazk.gov.ua/sites/default/files/docs/2019/news/rozyasnennya_29.12.2018_2.pdf

Гарного 2019 року! Успішної деклараційної кампанії!

Начальник відділу правового забезпечення апарату райдержадміністрації Наталія НИКИТЮК