В гостях бібліотекарів - самобутній поет
07.02.17
Цікаво проходять в бібліотеці зустрічі з відомими людьми краю. Вже традиційними являються презентації поетів, істориків, талановитих і обдарованих постатей району в форматі: « О, Чечельниччино, мій материнський краю! Мій кореню і джерело моє”. До зустрічі в стінах бібліотеки запросили і самобутнього поета з с. Берізки Гулька Василя Пилиповича. Житель далекого села розповів про свій життєвий шлях: тернистий і цікавий. Важкий і щасливий від усвідомлення власної дороги в світі і своєї постаті в історії України. Василь Пилипович прожив 30 років на Донбасі Перевальському районі Луганської області. Двічі довірена особа депутата Верховної Ради – Симоненка Володимира Григоровича та кандидата в народні депутати Заскалька Юрія Михайловича. Спонукує розповідати про своє життя Василя Пилиповича бажання бути потрібним людям, свої спогади він присвятив научанню молодого покоління в дусі знання, патріотизму, сподвижництва. Відоме Повчання Володимира Мономаха спонукали Василя Пилиповича написати власний вірш про цілісність людини, призначення на землі. Він впевнений у тому, що успіх, залежить від розуму, трудолюбства та прагнення до вдосконалості.
Свою трудову біографію Василь Пилипович розповів для ознайомлення і презентації біографії. Народився Василь Пилипович 7 лютого 1938 року в Берізках у непрості часи: матір репресували за небажання переходити в колгосп, тому відіслали її в тюрму аж під Київ, звідти вона – вже не повернулася. Маленький Василько, разом зі старшими братиком і сестричкою бідували, тому батько Пилип Пилипович змушений був вступити в колективне господарство - і працював рахівником.
Непросте селянське життя загартувало характер хлопчика, він рано зрозумів, що лише працею і чесністю можна вторувати життєвий шлях. Щоб передати свій настрій і кредо, почав займатися віршуванням. Вірші пише зі школи. Має прагнення - прожити життя щасливо, для того, щоб не було соромно було і пригадати його і глянути в очі рідним, сусідам та односельцям.
На даний час Василь Пилипович у важкій ситуації: згоріла хата, але і в цей життєвий період він не втрачає оптимізму і віри.
Ми пишаємось відновленням історії сім’ї, роду, сподіваємось, що саме такі небайдужі, творчі особистості збудують цілісний творчий цвіт нашої держави, ім’я якої - Україна!
