Чечельниччина – мій рідний дім
26.10.17

Бібліотечні працівники розуміють, що лише об’єднанням  зусиль  громади, зацікавлених у розквіті рідної землі, допоможе  вирішити багато  проблем. І не лише краєзнавчих. Адже своєчасна і вичерпна  інформація живить не лише мозок, але й душу, сприяє духовному відродженню народу України, подоланню економічної, політичної, культурної кризи.

    Люди завжди прагнуть заглянути в своє минуле, а то й повернутись в юність.  Працівники  бібліотеки  ініціювали  зустріч  “Поетичні краєвиди рідного краю»

 з місцевим  поетом  Павлом  Чернієвським.   Автор численних збірок відображає в поетичних творах те, що добре знає, особисто пережив.  Поезія є  його  долею і покликанням.  

      Дитинство   поета  пройшло  в  селі  Тартак.  Підростаючи  хлопчик,  часто  милувався   пам’яткою  історії  парком «Садиба».  Ставши зрілим,  працюючи творчо,  відтворив  зриме уявлення про пам’ятки і пам’ятні місця краю   у  віршах:  «Відкасник – візитна картка Чечельниччини», «Урочище Дубина», «Тополі мого краю», «Урочище», «П’янкі вітри», «Два береги» та інші.  Вони сприяють  закоханості читачів  до свого краю.

    Осінню  красу  автор  відтворив у  вірші «Осінній настрій»

 Щедра осінь малює палітру,

Тихо листом до долу летить

І ховається в травах від вітру,

Рушником вишиваним лежить.

Голубі напливають тумани,

Сіє дощик дрібненький з гори.

Одяглись верби в жовті  сутани

І чекають своєї пори.

Хай ця осінь душі не хвилює,

А терпіння і сил додає.

Свою вічну красу нам дарує

І безцінне  багатство своє.

  Враховуючи зростаючий інтерес користувачів до подій минулого, бібліотекарі відчувають гостру потребу та відповідальність за організацію, вивчення та донесення поетичних надбань   до народу.  Хай не  міліє  його пам’ять, історія, культура, вміння та дух українства.