О, мово моя, душа голосна України

09.11.17

                                                                                                                                                             Мова – це наша національна ознака,

в мові – наша культура, сутність нашої свідомості.

                                                                                                                                                                                     І. Огієнко

     Літературні  заходи    «Свято сонячної мови»,  присвячені   Дню української писемності та мови  відбулися  в  бібліотеках району. 

    6 листопада 1997 року було видано Указ Президента України, в якому зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця».

     Сенсом життя Нестора Літописця стала книжкова справа. Найвизначнішою його працею є «Повість минулих літ» – літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Це перша в Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. «Повість минулих літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, але й словесності.

     Про  витоки  розвитку  української мови розповіла  Катерина Дмитрівна  Руденко, вчителька  Тартацької школи.  Адже словесність – початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою.Тому: слово до слова – зложиться мова!

    Учні школи читали  вірші  про  рідну  мову і  її  красу,  розгадували  кросворд «Тернистий шлях української мови»,  створений  Катериною Дмитрівною       старослов’янською  мовою.   Павло Чернієвський, поет-краєзнавець,  представив власні  твори з нових збірок.

    Працівники  центральної  районної  бібліотеки, завітавши  в  гості до учнів школи,   презентували книжкову виставку «Тернистий шлях української мови».   Учасники свята зрозуміли, що  українська мова – одне з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші предки,  мова – живий організм, який розвивається за своїми законами. Вона  – нетлінний скарб століть, що передається від покоління до покоління і об’єднує минуле й прийдешнє. Це – спадкоємність не лише в межах роду, а й народу. А словесність – початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. Адже, слово до слова – зложиться мова!

Хай вічно звучить українська мова!

                          Ольга Шуть, директор ЦРБ