Арешт зарплатних рахунків фізичної особи. Алгоритм дій

17.11.20

Досить часто трапляється, що про наявність боргу та арешт рахунків особа дізнається тоді, коли приходить повідомлення від банку, що її рахунки заблоковані або безпосередньо під час видачі коштів в банкоматі.Як діяти в такій ситуації та які є шляхи її вирішення ми поговоримо в даній статті.

Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, обмеження прав клієнта (тобто власника рахунку, банківської картки) щодо розпоряджання грошовими коштами, що розміщені на його рахунку/ах - не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, які чітко установлені законом.

Таким чином, обмеження щодо розпоряджання коштами, які наявні на рахунках в банку можливе лише відповідно до рішення суду про стягнення з особи грошових коштів на користь інших осіб (накладення заборони на розпоряджання грошовими коштами з метою забезпечення позову про стягнення коштів) або ж, якщо існує рішення посадової особи органу державної влади про накладення штрафу, наприклад за порушення правил дорожнього руху.

В свою чергу виконання рішень судів та посадових осіб органів державної влади віднесено до компетенції органів державної виконавчої служби (державних виконавців) або приватних виконавців.

Державний або приватний виконавець отримавши від стягувача, тобто особи на користь якої ухвалено рішення про стягнення боргу, заяву про відкриття виконавчого провадження та самого примірника виконавчого документа (судового наказу, ухвали про арешт коштів чи постанови про накладення штрафу) виносить постанову про відкриття виконавчого провадження та одночасно з нею накладає арешт на грошові кошти (майно) боржника і направляє її до банків для виконання, а стягувачу та боржнику для відома.

Варто відразу зауважити, що арешт може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в постанові про арешт коштів боржника. Якщо ж в постанові про арешт коштів визначена конкретна сума і на рахунку особи наявні грошові кошти, які перевищують суму арешту, то особа може вільно користуватися тими коштами, які перевищують суму арешту.

У випадку, коли в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то арешт накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку.

При цьому, досить часто трапляється так, що банки накладають арешт і на зарплатні рахунки особи (рахунки для отримання соціальної допомоги, стипендії, пенсії). Це пов’язано з тим, банк може не мати технічної можливості відкрити окремий рахунок для зарахування виключно таких коштів. Тому рахунок, який відкривається, у тому числі й для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, зазвичай за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком.

Якщо ж банк відкрив особі окремий рахунок виключно для зарахування цільових надходжень, то банк повертає без виконання отриману від виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення. Однак, такі випадки поодинокі і трапляються досить рідко.

Розібравшись трішки з теорією давайте тепер перейдемо то самого питання: «Що ж робити особі у випадку, якщо її зарплатний рахунок (рахунок для отримання соціальної допомоги, пенсії, стипендії) заблокували?».

Для початку необхідно з’ясувати, що ж стало причиною блокування рахунків.

Особа, рахунки якої заблоковані має право звернутися до банку в якому обслуговується її рахунок для отримання інформації про причини такого блокування.

Зазвичай ніяких проблем на даному етапі не виникає і банки повідомляють, що на рахунок був накладений арешт згідно постанови приватного чи державного виконавця, однак надати більшу інформацію вони не зможуть та запропонують звернутися безпосередньо до виконавця.

Тоді особі необхідно з’ясувати яким саме виконавцем був накладений арешт, державним чи приватним, а також уточнити його дані для зв’язку. Цю інформацію також можна отримати в банку.

Отримавши всю необхідну інформацію не варто поспішати покидати відділення банку, адже для зняття арешту з зарплатного рахунку (рахунку для отримання соціальної допомоги, пенсії чи стипендії) необхідно надати виконавцеві докази того, що такий рахунок використовується виключно для отримання заробітної плати, пенсії, стипендії, соціальної допомоги. Для цього необхідно замовити довідку з банку про те, що рахунок має цільове призначення.

Маючи на руках довідку з банку та інформацію про виконавця слід підготувати звернення до виконавця з проханням зняти арешт з зарплатного рахунку (рахунку для отримання соціальної допомоги, пенсії чи стипендії), оскільки заробітна плата (соціальна допомога, пенсія, стипендія) повинна охоронятись від арештів в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання особи і його сім'ї. Згідно з частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю оплата праці здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються після виконання зобов'язань щодо оплати праці. При цьому передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Таким чином право особи на своєчасне одержання винагороди за працю гарантовано та захищається державною, своєчасність та розмір якої не може бути поставлений в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці здійснюється в першочерговому порядку. Ідентичні положення можуть бути застосовані і до соціальної допомоги, пенсії чи стипендії.

Однак, підготовку такого звернення до приватного чи держаного виконавця слід довірити кваліфікованим юристам, оскільки існує багато правових нюансів від яких залежатиме позитивне вирішення даної ситуації.

Приватний чи державний виконавець, отримавши від особи, рахунки якої були арештовані за його постановою, не пізніше наступного дня розглядає їх та у випадку обґрунтованості такого звернення виносить постанову про зняття арешту з зарплатного рахунку (рахунку для отримання соціальної допомоги, пенсії, стипендії) і направляє її до банку для виконання.

Банк, в свою чергу, зобов’язаний зняти арешт з рахунків зазначених в постанові про зняття арешту.

У випадку якщо ж виконавець відмовляється зняти арешт з зарплатного рахунку (рахунку для отримання соціальної допомоги, пенсії, стипендії), особі необхідно буде звертатися до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на дії такого виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 Цивільно-процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи.

Така скарга подається протягом десяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи (ч. 1 ст. 449 Цивільно-процесуального кодексу України), тому не варто затягувати звернення до суду, якщо виконавець все таки відмовив у знятті арешту.

Підготовку скарги на дії приватного чи державного виконавця необхідно доручити кваліфікованим юристам, адже вона має свої особливості і повинна відповідати вимогам процесуального закону.

У скарзі обов’язково мають бути зазначені всі особи, які беруть участь у виконавчому провадженні (боржник, стягувач, приватний або державний виконавець, інші зацікавлені особи), підстави для звернення зі скаргою до суду, докази того, коли особа дізналася про порушення своїх прав, докази того, що рахунки мають спеціальне цільове призначення, правильно сформовані вимоги скарги для уникнення проблем з виконання ухвали суду прийнятої за результатами розгляду скарги, а також посилання на нормативно-правові акти, якими обґрунтовується скарга.

Після надходження скарги до суду, справа призначається до розгляду судовому засіданні з викликом всіх зазначених в скарзі осіб, де необхідно буде надати додаткові пояснення та аргументи відносно ґрунтовності заявленої скарги та обґрунтувати кожний наданий суду доказ.

Після розгляду скарги в судовому засіданні, суддя піде до нарадчої кімнати для прийняття рішення, яким може задовольнити скаргу або ж відмовити в її задоволенні.

Якщо ж рішення було прийнято на користь особи, яка подала скаргу, то виконавець має винести постанову про зняття арешту з зарплатних рахунків (рахунків для отримання соціальної допомоги, пенсії чи стипендії) та направити її до банків для виконання.

У випадку, коли з якихось причин суд відмовив в задоволенні скарги, в особи буде п’ятнадцять календарних днів для оскарження його в апеляційному порядку.

Нагадуємо ,що за отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутися до Чечельницького бюро правової допомоги Гайсинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  з 09-00 год. до 18-00 год. за адресою: смт. Чечельник, вул. Свято- Михайлівська 7 або за телефоном (04351) 2-10-47, та безкоштовним номером 0 800 213 103, такожза правовою інформацією заходьте на довідково-інформаційну платформу правових консультацій WikiLegalAid за адресою https://wiki.legalaid.gov.ua