До 75-ї річниці Бабиного Яру - Чечельниччина пам'ятає
03.10.16
22 червня 1941 року із зіткнення між собою двох тоталітарних систем розпочалася війна титанічних масштабів і небаченої жорстокості.
Уздовж фронту, що простягнувся більш як на 3 тис.км від Білого моря на півночі до Чорного моря на півдні, тримільйонні війська Німеччини та її союзників атакували колишній Радянський Союз. Найбільша частина німецьких сил – група армій “ Південь” під командуванням фельдмаршала Рундштендта – мала захопити всю Україну. Події на фронті розвивалися надзвичайно швидко. Уже в липні 1941 року була окупована вся Вінниччина. Головною метою цієї війни було « знищення 30 млн. слов`ян». Крім українців, на окупованих землях постраждали й інші народності. До жахливих злочинів нацистів належить винищення євреїв та циган. За расовою теорією вони були ворогами рейху. У вересні 1941 року було відібрано все непрацездатне єврейське населення області і розстріляно в різних місцях. Більше часу на життя мали євреї « Трансністрії», де окупаційний режим у певній мірі відзначався не такою жорстокістю, хоча смерть безпощадно косила їх і тут.
Союзниками Німеччини у цій війні були Румунія, Словаччина, Угорщина, Італія. Окупована територія України перетворилася на зону їхніх інтересів. Румунія отримала мандат на здійснення тимчасової «адміністрації» та економічної експлуатації території між Дністром та Південним Бугом. До цього адміністративного утворення увійшов і Ольгопільський район. 19 серпня Антонеску видав декрет про встановлення румунської адміністрації на підлеглих територіях. Якщо на територіях, що потрапили під німецьку окупацію, вирішення «єврейського питання» означало поголовне знищення людей цієї національності, то в «Трансністрії» єврейські гетто проіснували всю війну. Вони мали можливість користуватися підтримкою Міжнародного Червоного Хреста та єврейської общини Румунії. Тому євреїв масово не розстрілювали. Такий лібералізм не схвалювався німцями.
На території районів Чечельника та Ольгополя у 1941 році було створено 3 єврейських гетто. У Чечельнику та Ольгополі утримувалось місцеве населення євреїв, у Каташині – пригнане етапом. Про нелюдські умови, що встановились там, говорить те, що в с. Каташин понад 3 тисячі людей утримувались у старій конюшні. Через надмірну скупченість, голод і хвороби за зиму 1941 – 1942 рр. там померло 459 чоловік.
Гетто проіснували до кінця окупації району.
14 березня було розпочато бої за визволення. Територію району визволили частини 4-ї гвардійської армії, 5-ї гвардійської танкової армії, 80-а гвардійська стрілецька дивізія. Дорогу ціну заплатили за перемогу жителі теперішнього Чечельницького району: 5 тисяч чоловік не повернулись із фронтів війни, 23 жителі загинули в битвах із ворогом у партизанських загонах, 69 підпільників та мирних жителів страчені карателями, понад 500 чол. замучені в єврейських гетто. На честь полеглих в усіх населених пунктах встановлено пам`ятні знаки, відкрито меморіальні комплекси. Їх подвиг – у незгасаючій людській пам`яті.
