Газета «Правда» засудила вірш В.Сосюри «Любіть Україну»
02.07.20
Життя Сосюри — низка епох, які мали чіткі межі: “до” і “після” 17-20-го, 37-го, 51-го, 53-го, 58-го років... Простий хлопчина з багатодітної робітничої сім’ї В. Сосюра став помітним українським поетом під час громадянської війни.
В. Сосюру часто звинувачували в “українському буржуазному націоналізмі”. Знайшли “буржуя”, який ріс у багатодітній сім’ї з 10 душ у злиднях, в маленькій хаті-хворостянці, навіть чоботи дітям доводилося взувати по черзі, бо були одні на всіх...
Особливо жорстоко критикували Сосюру за патріотичний вірш “Любіть Україну” — в редакційній статті газети “Правда” від 2 липня 1951 року “Проти ідеологічних перекручень в літературі” (Андрій Малишко). Наступного дня ця стаття в перекладі українською мовою була надрукована в газеті “Радянська Україна”.
Тобто український поет неждано-негадано потрапив під роздачу звинувачень. І полетіли в Сосюру критичні стріли з Москви: “Оспівує якусь одвічну Україну... поза часом, поза епохою... без сталінських п’ятирічок, без колгоспного ладу...”. Зробили висновок: “...під такою творчістю підпишеться будь-який недруг українського народу з націоналістичного табору, скажімо, Петлюра, Бандера...”.
Цитую частину статті Андрія Малишка: “Стаття “Правды” змушує нас глибше придивитись до творчості В. Сосюри... прояви націоналістичної ідеології, національної обмеженості не є випадковими і поодинокими в його творчості... не зрозумів ролі ленінсько-сталінської дружби народів і виступав з рядом занепадницьких, безідейних віршів, а то й прямо ворожих, як вірш “Любіть Україну”...
Заборону на публікацію вірша “Любіть Україну” зняли 1958 року.
...Любіть Україну, у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.
Сьогодні ми глибше, ніж будь-коли, можемо зрозуміти значення цього вірша і феномен самого В. Сосюри. Це була вершина громадської лірики, гімн Україні...
За матеріалами газети «Високий замок»
