Інтервю директора Департаменту фінансів Вінницької облдержадміністрації

Інтерв'ю директора Департаменту фінансів Вінницької облдержадміністрації Микола Копачевський щодо бюджетної децентралізації

«Вінницькі громади отримали додатковий ресурс в частині бюджетної децентралізації», - директор Департаменту фінансів Вінницької облдержадміністрації Микола Копачевський

Вінниччина – область, яка завжди рвалась «на передову» у впровадженні реформ. Фактично минуло п’ять місяців з початку новацій у бюджетній децентралізації. І, як стверджують вінницькі чиновники, зміни стали благом для громад – отримано додаткові ресурси. Чи отримають територіальні громади очікуване фінансове благополуччя в разі реформи з об’єднання на прикладі області роз’яснив директор Департаменту фінансів Вінницької ОДА Микола Копачевський.

-Миколо Анатолійовичу, які результати від новацій у Бюджетному кодексі з початку року відчули вінницькі громади? Чи збільшились надходження до місцевих бюджетів, чи перекривають вони витрати, які раніше забезпечувались за рахунок державних субвенцій?

- Те, що бюджетна децентралізація та розширення повноважень територіальних громад сприяє підвищенню фінансової самостійності місцевих бюджетів та зміцненню їх фінансової основи та самодостатності – це факт. Наведу приклад «мовою цифр» - зміни до Бюджетного кодексу України в частині бюджетної децентралізації дали можливість області, уже за 5 місяців 2015 року, додатково отримати фінансовий ресурс у сумі 211,0 млн грн. Зокрема, по єдиному податку – 48,6 млн грн, по екологічному податку – 42,4 млн грн, по акцизному податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – 78,5 млн грн, по податку на прибуток підприємств приватного сектору економіки – 24,3 млн грн, по платі за надання інших адміністративних послуг – 11,6 млн грн та по податку на майно (без плати за землю) – 5,6 млн грн. Також спостерігається ріст надходжень доходів загального фонду бюджету області за 5 місяців 2015 року порівняно з відповідним періодом минулого року по містах обласного значення – на 225,8 млн грн, районних бюджетах – на 57,9 млн грн, сільських, селищних, містах районного значення бюджетах – на 79,4 млн грн. Водночас, по обласному бюджету надходження доходів загального фонду зменшились на 59,1 млн грн.

Доходи загального фонду бюджету області за 5 місяців 2015 року виконано на 123,4%. При плані, затвердженому радами 903,9 млн грн надійшло до місцевих бюджетів 1 115,2 млн грн, що більше на 211,3 млн грн. До річних показників, затверджених радами, виконання становить 46,8%.

Із 701 сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад виконали свої бюджети по власних і закріплених доходах 697 рад - це на 117 бюджетів більше ніж за минулорічний період. Не виконано лише 4 бюджети. Разом з тим, на сьогодні 39 бюджетів сільських рад виконали вже річні бюджетні призначення по доходах, а по 79 бюджетах – виконання становить більше 75% плану на рік. Забезпечено виконання всіх бюджетів базового рівня у 24 районах, не забезпечено – у 3 районах.

По податку на доходи фізичних осіб, який є основним бюджетоутворюючим податком – (більше 51,0% загальних надходжень), ситуація теж позитивна – виконання 109,9% до показників, затверджених місцевими радами з урахуванням змін.

Плати за землю (податку, який займає біля 15,0% доходів загального фонду) сплачено до бюджету області 119,5% до показників, затверджених радами.

По єдиному податку маємо 130,2% до планових призначень. Планові показники виконано по всіх бюджетах районів (міст). По єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників (фіксованому сільськогосподарському податку), який включено до складу єдиного податку, надійшло 22,4 млн грн – 442% до планових призначень. При чому, його виконано по всіх бюджетах районів. Одночасно, по окремих районах спостерігається перевиконання річного плану по зазначеному податку більш як у двічі. Проти відповідного періоду минулого року надходження збільшились в цілому по області у 10,2 рази.

Спілкуюсь із колегами в інших областях – подібна картина.

-Фактично, Вінниччина свого часу стала ініціатором децентралізації. Що спонукало до цього? Які пропозиції і коли подавались до Уряду від Вінниччини?

-Цю тему наша область почала ініціювати ще з 2008 року. Річ у тім, що проблему ми відчули «на власній шкірі». Річ у тім, що порівняно із іншими областями, Вінниччина – особлива: маємо невелику щільність населення та велику кількість населених пунктів. Зрозуміло, що це вплинуло на стан соціально-економічного розвитку та, відповідно, суттєві відмінності бюджетних показників місцевих громад області. Не потрібно навіть глибоко вивчати статистичні дані. Навіть пересічним мешканцям очевидно, що між маленькою, віддаленою від транспортних шляхів громадою, та навіть невеликим містом з чисельністю населення в 10 тис чоловік лежить величезна прірва в якості життя населення, не зважаючи на визначені чинним законодавством однакові права та обов’язки таких громад. Наш Департамент провів розрахунки ще тоді, коли діяла процедура дотаційного фінансового вирівнювання і виявилось, що спроможними, як зараз кажуть, були лише громади з чисельністю населення понад 3,5 тис чоловік. Тобто, при іншій, меншій чисельності, суттєво здорожчує вартість надання суспільних послуг з розрахунку на одного мешканця. Зменшується кількість отримувачів послуги і маємо ефект, обернений «ефекту масштабу».

Наші проблеми ми неодноразово піднімали у зверненнях до Кабінету Міністрів України. Друкували дослідницькі матеріали у профільних та наукових виданнях. Але політична воля для проведення реформ з’явилась лише зараз. Складна економічна ситуація в країні підштовхнула до такої рішучості. Просто вже край! Малі громади не спроможні надавати гарантовані державою суспільні послуги належної якості. Погіршується з року в рік і їх соціально-економічний стан. Тож потреба в укрупнені громад та відповідній зміні адміністративно-територіального устрою країни постала «руба». Тож можна говорити, що саме Вінниччина створила підґрунтя для процесу децентралізації в Україні, адже деякі наші напрацювання стали основою діючого з цього приводу законодавства. Сподіваюсь, що із часом будуть враховані і інші наші пропозиції.

-Зараз розробляється Перспективний план формування громад. Громадам кажуть, що об'єднуйтесь, як хочете і Перспективний план - не указ. Але стаття 64 Бюджетного кодексу каже, що всі «смачні шматочки у вигляді 60% ПДФО та інші "вкусняшки" отримають лише ті громади, які об'єднаються відповідно до Закону та Перспективного плану. Інші об'єднання не матимуть жодних преференцій. Тож як тоді об’єднуватись з точки зору подальшої фінансової спроможності?

-На сьогодні в області триває громадське обговорення плану об’єднання громад. Вважаю, що для цього передбачені достатні часові рамки. Позицією обласної влади є якнайширше врахування побажань місцевих громад, задля чого погоджуються навіть пропозиції, пов’язані із змінами меж районів. Зрозуміло, що головною метою залишається формування в широкому розумінні самодостатніх громад, не допускаючи при цьому виключення з цього процесу окремих «безперспективних» громад. Отже, перспективний план формування громад має стати не догмою, доведеною «з гори», а результатом широкого громадського обговорення та компромісів задля збалансування інтересів громадянина, громади та регіону.

Новоутворені громади отримають суттєве збільшення податкової бази, будуть включені в механізми горизонтального вирівнювання та матимуть прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, а також отримають права на місцеві запозичення та на надання місцевих гарантій. Однак, додаткові фінансової ресурси та можливості передадуться об’єднаним громадам разом із відповідальністю та видатковими повноваженням за фінансування практично всієї соціально-культурної сфери, яка утримувалась з районних бюджетів. Таким чином, статус об’єднаних громади буде еквівалентним сучасному статусу міста обласного значення. Справжнім заохоченням та додатковим фінансовим ресурсом місцевих громад стане передбачена статтею 10 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» субвенція з державного бюджету на формування відповідної інфраструктури згідно з планом соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади.

Слід розуміти, що наголос на бюджетно-фінансових аспектах децентралізації пов'язаний з формуванням підґрунтя для подальших якісних перетворень в укрупнених громадах. Наявність сформованого в новому законодавчому полі бюджету об’єднаної громади має забезпечити новообраній владі такої громади механізми ефективного розпорядження місцевими природними ресурсами, землею, наявною інфраструктурою та об’єктами комунальної власності. Наприклад, зараз оформлення документів, необхідних для передачі в оренду одного ставка з місцевого бюджету потребує близько 30 тис грн. Крім того, збільшення розмірів громади надасть змогу сформувати професійний виконавчий апарат відповідної ради в кількості 20-25 осіб, який повинен не просто ефективно використовувати консолідовані бюджетні фінансові ресурси, але й розробляти та реалізовувати довгострокову стратегію розвитку громади, залучаючи кошти інвесторів, здійснюючи та використовуючи запозичення, надаючи місцеві гарантій для реалізації інвестиційних проектів, беручи участь в грантових проектах Євросоюзу тощо. Тож певен, що поняття – ефективна громада і фінансово спроможна громада за визначених вище умов – тотожні.

- Хотілося б почути Ваше бачення, як фахівця із досвідом економічного прогнозування щодо кількості громад на Вінниччині і їх подальшої спроможності утримувати інфраструктуру та бюджетну сферу. На які фінансові надходження до бюджету ці громади можуть очікувати – чи вистачить надходжень по акцизу, земельного податку? На що можна розраховувати?

Моє завдання, як економіста, в процесі об’єднання громад знайти баланс між економічною ефективністю за рахунок ефекту масштабу та концентрації фінансових, людських та інших ресурсів, та необхідністю забезпечувати географічну доступність відповідних суспільних благ для всіх мешканців об’єднаної громади. Тож вважаю, що спроможність утримувати інфраструктуру та бюджетну сферу в об’єднаній громаді буде суттєво вищою, ніж сумарна спроможність кожної з громад до їх об’єднання.

За попередніми даними, в рамках районів області утворюється від 1 до 5 об’єднаних громад, а в цілому по області, я думаю, їх буде біля 100. Збільшення податкової бази новоутворених громад значною мірою пов’язане з перебиранням такими громадами повноважень району та відповідними видатковими зобов’язанням. Окрім того, важливою новацією в бюджетній сфері країни стало запровадження податку на нерухоме майно, ставки якого встановлюються місцевою радою. Дане джерело бюджетних надходжень має суттєвий потенціал, однак, вимагає від органів місцевого самоврядування проведення роз’яснювальної роботи серед мешканців громади. Рівень податкового навантаження має бути обгрунтованим. Фінансове благополуччя громади залежатиме від неї самої, від уміння місцевої влади знайти «золоту середину» у задоволенні потреб мешканців та бізнесу, який проводить діяльність на цій території. Адже реалізація тих чи інших місцевих проектів значною мірою фінансуватиметься податками мешканців цієї ж громади, що також сприятиме реальній підзвітності та відповідальності місцевої влади перед громадянами. Ці умови також повинні змінити патерналістські підходи до фінансування місцевих інфраструктурних проектів, основою яких було вміння «вибити гроші» з обласного бюджету або держбюджету.

- До складу новоутвореної громади, відповідно до Перспективного плану, має увійти 10 сільських громад. І саме тоді, коли їх в новій громаді буде 10 - вони матимуть преференції від держави у вигляді отих 60% ПДФО і т. д. Але якщо одна громада скаже, що не хоче йти в таке об'єднання, то вона нічого і не отримає. І тут є ще один підводний камінь: якщо таке станеться на практиці, то жодна із зазначених громад нічого не отримає, а не тільки та, що не захоче об'єднуватися. Чому? А тому, що Перспективний план каже, що громад має бути саме 10. І вийде, як у приказці: сам не гам - і комусь не дам. Що робити громадам у такій ситуації?

-На даному етапі «примусове» реформування адміністративно-територіального устрою та укрупнення громад неможливе без внесення відповідних змін до Конституції України. Через великі суспільні очікування реформ, та через те, що саме формування адекватного адміністративно-територіального устрою країни повинно стати базою для проведення подальшої модернізації країни, вказані зміни наразі відбуваються в рамках наявного «вікна можливостей» - через добровільне об’єднання громад з наданням згаданих фінансових стимулів для такого об’єднання. Очевидно, що анонсована конституційна реформа повинна врахувати, у тому числі, ідеологію укрупнення громад, визначену в Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», але вже в безумовному порядку.

Отже, дійсно існує ймовірність відмови від об’єднання з тих чи інших причин окремих громад області та виникнення негативних наслідків для інших громад, пов’язаних з нею Перспективним планом.

Проте, думаю, що проведена робота по публічності формування Перспективного плану та ті закладені переваги саме для розвитку громад мають зіграти свою роль. Крім того, хотів би зазначити, що даний закон дає радше можливість для змін на краще, ніж є примусом до виконання.

 

Департамент інформаційної діяльності

та комунікацій з громадськістю ОДА