Інтерв"ю Президента українським телеканалам
В.ЯНУКОВИЧ:
- Доброго дня.
С.ШУСТЕР:
- Добрый день! Мы в гостях у Президента Украины Виктора Януковича.
В Вашем обращении к украинскому народу первая фраза - «в ближайшее время я дам широкое интервью на телевидении и отвечу на все вопросы». Такой момент настал.
Вопросы будут задавать Лариса Губина, 5 канал, Олег Панюта, телеканал «Украина», Александр Ткаченко, «1+1», Андрей Куликов, телеканал ICTV.
Очень коротко начну я. Виктор Федорович, какие планы у вас на четверг, 28 ноября?
В.ЯНУКОВИЧ:
- На сегодняшний день пока не меняются планы. Я много раз об этом говорил, что собираюсь ехать в Вильнюс. У меня еще нет точной программы, пока мы ее не получили. Мне известно только, что будет вечерняя встреча в форме ланча, а в пятницу будет заседание саммита.
С.ШУСТЕР:
- А с кем у Вас будут встречи, будут ли эти встречи общие, и что Вы будете говорить?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Работает сегодня протокол. Пока еще нет полной программы. Понятно, что будет мое выступление, оно предусмотрено. Но каким оно будет в порядке дня по очереди, мы еще не знаем. Получим информацию и будем придерживаться той программы, которая будет нам предложена.
С.ШУСТЕР:
- А есть еще шанс, что подписание договора об ассоциации состоится?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я думаю, что мы об этом сейчас поговорим, порассуждаем, какие у нас планы, на чем они строятся. Я думаю, что мы должны сегодня раскрыть эту тему. Я, во всяком случае, так настроен.
А.КУЛІКОВ:
- Які чинники заважають підписати угоду з українського боку і з боку Євросоюзу?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Головні чинники - це наші українські інтереси. В основу прийняття будь-яких рішень ми завжди ставили і я особисто буду ставити тільки інтереси України, національні інтереси, інтереси українського народу.
О.ПАНЮТА:
- А чим асоціація з ЄС може зашкодити Україні, українському народу?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я про це зараз вам розкажу. Питання підписання чи непідписання будь-якої угоди будь з ким повинно бути перш за все дуже добре прораховано, обґрунтовано і відповідати нашим національним інтересам. Це головний принцип, який покладений в основу будь-якого рішення.
О.ТКАЧЕНКО:
- Все ж таки до минулого четверга українська влада говорила про те, що альтернативи підписання асоціації з ЄС немає. Раптово для багатьох людей Уряд виступає з заявою, що підписання відкладено. Багато людей, які зараз на євромайданах, відчувають себе ошуканими щонайменше з приводу своїх сподівань. Що сталося для того, щоб можна було пояснити, чому підписання цієї асоціації неможливо на часі?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Ми протягом тривалого часу вели переговори на різних рівнях, з різними структурами Європейського Союзу. Це були питання торгово-економічні, питання енергетики. Будь-які переговори, які ми вели, були спрямовані на те, щоб підійти в хорошій формі. Тобто, Україна перш за все повинна мати достатній економічний ресурс для імплементації цієї угоди. А як його забезпечити - тут різні підходи. У різні часи історії підписання таких угод були також різні підходи.
Наприклад, я вчора мав таку дискусію, де мені казали: от Польща, наш найближчий сусід, як вона це зробила. Це в недалекому минулому було, у 1989 році. Міністр фінансів, він був віце-прем'єр-міністром, Бальцерович, він запропонував програму. Вона була, наскільки мені пам'ять не зраджує, я багато разів читав її, вона десь була з 11 пунктів. Але під це був створений стабілізаційний фонд, під виконання цієї програми. По суті це програма реформ. Під виконання цієї програми, і ми це добре розуміємо, повинні бути ресурси.
Ми розпочали реформи в Україні, які спрямовані в тому числі і на досягнення критеріїв європейських, у 2010 році. Я оголосив у травні національний план реформ, який ми здійснюємо.
Якщо сьогодні задати питання: як ідуть ці реформи? Важко йдуть. А головна причина яка, чому вони йдуть важко? Одна з головних причин - це недостаток фінансів. Тому що будь-яка реформа потребує фінансування. Ми про це сьогодні також поговоримо. Я вам розкажу на прикладі України, яким чином ми здійснюємо реформи, яким чином ми їх імплементуємо в українське життя. Тобто, це звичайна практика. Можна звинувачувати кого завгодно - і Уряд, і Президента, чого тягнули до останнього. Ви думаєте, що ми сиділи, склавши руки? Ми цілодобово шукали можливості, ми вели переговори.
Якщо ви мені задаєте питання в такій формі, начебто хтось у чомусь винний. Ви це хочете сказати? А скажіть, будь ласка, я три з половиною роки казав, що бомба, яка була закладена під економіку України, це контракт, який був підписаний в 2009 році, який приніс Україні більше 20 млрд. доларів збитків. Це бомба такої постійно діючої небезпеки для нашої держави. Ми з цим не можемо нічого зробити, тому що ці збитки, які отримує Україна, повністю покладені на кожного платника податків, вони покладені на бюджет України, вони покладені на золотовалютний резерв України і т.д. Якщо б ці 20 млрд. доларів ми поклали на реформи чи на збільшення пенсій, заробітних плат і стипендій, то країна б по-іншому виглядала.
Скажіть, будь ласка, такі, які ми сьогодні є, в такому стані, ми виснажені? Ми сьогодні слабкі, ми сьогодні, умовно кажучи, не зовсім здорові, сьогодні хворіє економіка України.
А.КУЛІКОВ:
- І цього не було видно, коли були проголошені реформи?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Підписання цієї угоди, що воно нам дає? Десятки мільярдів доларів стабілізаційного фонду, воно якісь блага створює для України? Хто на це питання дасть відповідь? Я вам скажу - поки що нічого, крім петлі, ми не бачимо там. Так, зобов'язання. До речі, ці зобов'язання були з самого початку, критерії - це зобов'язання України. Коли ми отримали вимоги і критерії, яких ми повинні досягти, ми, як кажуть, не злякалися цього. Ми не проти. Ми взяли ці 21 вимогу, з них 19 ми вже виконали. Чи їм не відомо, чи ми про це не вели розмову, в якому стані економіка, як нам цей рік вижити, як нам на 2014 рік бюджет сформувати? Тобто, у нас дуже багато є проблем. Якщо ми будемо ще навантажувати себе додатковими зобов'язаннями, я переконаний в тому, що якщо ми ці зобов'язання беремо, то ми повинні їх і виконувати. У нас же іншого підходу не повинно бути. А скажіть, будь ласка, хто на це питання дасть відповідь? Якщо ви спитаєте мене, а я цю дискусію вів постійно і з Урядом, і з експертами, то там не проглядається такої можливості.
Наші розрахунки на те, що нам допоможе Міжнародний валютний фонд, завершились нічим. Я особисто вів переговори з Міжнародним валютним фондом на високих рівнях і в Україні, і в Сполучених Штатах. Ми отримали негативну відповідь. Ось про що я хотів сказати.
Тому якщо ми кажемо про цей Саміт, то, безумовно, він мав би відіграти таку дуже важливу віху в житті нашої держави. Але до цього також багато було самітів і будуть ще саміти. Якщо говорити про попередні саміти, то я не розумію, яка була політична необхідність блокувати саміт в Україні, в Ялті. Ви не скажете? Я не знаю, до цього часу не знаю. Я не розумію, чому саміт в Україні не відбувся. У мене на сьогоднішній день немає відповіді. Чому на Україну намагалися тиснути на Євро-2012? Чим погана була Україна і для кого? Я також цього не розумію.
Тому я не хочу і не дозволю, поки я очолюю державу, щоб Україну хтось принижував, незалежно від того, де це буде - на Заході чи на Сході. Це перше. І друге, щоб ми напівзігнуті, з поганим здоров'ям кудись йшли? Якщо ми йдемо, ми повинні йти, як кажуть, у весь зріст. І ми повинні бути сильними. Тоді до нас будуть відноситись як до рівних партнерів. Я вважаю і переконаний в тому, що ми не повинні ніде бути бідними родичами з протягнутою рукою.
О.ТКАЧЕНКО:
- Чи правильно я розумію, що якби був сформований стабілізаційний фонд, наприклад, з боку ЄС, то розмова могла би скластися інакше? Якби не було політичних тисків, розмова могла б скластися інакше?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я вам скажу, багато в чому треба ще звикнути один до одного як партнерам у стосунках, у розмовах. Партнерські стосунки тоді комфортні, коли вони на рівних. Або, як кажуть, любов повинна бути взаємною. Ви згодні зі мною чи ні?
О.ПАНЮТА:
- Про любов, точно.
В.ЯНУКОВИЧ:
- І про партнерські стосунки також. Тому ми дуже часто в дискусіях ведемо розмову, хто кращий, а хто гірший. Де в нас друзі, а де в нас вороги, на Заході чи на Сході. Ця ж дискусія йде. Я переконаний у тому, як казав відомий класик, що в нас не повинно бути вічних ворогів чи вічних друзів, у нас повинні бути вічні інтереси.
С.ШУСТЕР:
- Господин Президент, а почему из всех стран Европейского Союза, в который вступили на протяжении последних десятилетий, включая Польшу, балтийские страны, единственная страна в Вашем лице говорит об унижении? Никто себя не чувствует униженным, а вот Украина да.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я хотів би сказати, щоб це було більш зрозуміло. Вам приємно було чути як футбольному уболівальнику, людині, яка любить цей спорт, як під час Євро-2012 йшли розмови навколо України? Ми що, цього заслуговували? Хіба це не приниження нашої держави?
А.КУЛІКОВ:
- Які саме, пане Президенте? Про расизм?
С.ШУСТЕР:
- Нет. Я думаю, что речь идет о неких разговорах в Германии, которая хотела себе забрать часть Украины. Я до конца в эту интригу не верю, честно. У меня ощущение, что все очень хотели, чтобы Польша, Украина это сделали.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Дискусія була навколо цього, були ініціатори. Давайте ми будемо правду казати. Я ще раз повторюю, я не хочу про це говорити, не це головне. Головне, що Україна на сьогоднішній день у такому стані, як вона знаходиться, вона не готова до цього кроку. Нам треба підготуватись. Нам треба стабілізувати економіку. Яким чином і як це зробити, це також питання дискусії. Я також готовий про це говорити.
Л.ГУБІНА:
- Якщо не підписання угоди про асоціацією, то що натомість? Ви сподіваєтесь на новий газовий контракт, меншу ціну? Ви сподіваєтеся, що російська сторона перестане маніпулювати, перестане закривати кордони, перестане виставляти нам рахунки по боргах за газ і взагалі буде поводити себе більш цивілізовано у політичному світі? Є на це якісь очікування?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я вам скажу таким чином. 3,5 роки я як ніхто відчув на собі ці стосунки, наші стосунки з Росією. Стільки, скільки я приділив цьому питанню уваги, мабуть за всі часи нашої співпраці з Росією, мабуть такого періоду не було, щоб стільки Президент України зустрічався з керівниками Росії. Я питання дуже добре знаю, і історію цього питання знаю. І перше питання, з якого я розпочав наш діалог з Росією, це було питання ціни на газ. Тому що я дуже добре розумію. Я тут деякі матеріали приготував. Пам'ятаєте, коли ми з вами минулого разу зустрічались, я вам «Комсомольську правду» показував. А сьогодні я взяв газету «Сегодня». От ця газета, тут написано: «В распоряжении «Сегодня» оказалась аналитическая записка под названием «Интеграционные риски Украины», подготовленная ?ля Кабинета Министров ведущими экономическими институтами Национальной академии наук Украины. И именно она стала причиной распоряжения правительства».
Я вам оставлю, как и в прошлый раз, все распечатки этих документов. Я помню, что тут где-то в конце у меня есть табличка. Цены на природный газ в европейских странах и Украине в первом полугодии 2013 года: Україна - 510 доларів, Австрія - 395, Німеччина - 402 долари, Голландія - 379 доларів.
Какая цена на газ должна быть в Украине на сегодняшний день? Она должна быть среднеевропейской. Мы считаем, что среднеевропейская цена на газ в пределах 370 долларов. Минус транспорт, где-то 70 долларов до Украины. Вот 300 долларов должна быть максимальная цена в Украине на газ.
О.ПАНЮТА:
- Минус 100 за Севастополь?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я говорю о цене, какой должна быть рыночная европейская цена на газ в Украине - 300 долларов, а она у нас 510.
С.ШУСТЕР:
- Виктор Федорович, а почему не обратились в Арбитражный суд?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Вы думаете, что мы не работали с Арбитражным судом? Обратиться в Арбитражный суд и проиграть Арбитражный суд - это значит узаконить этот вопрос навсегда. Как говорят, «на веки вечные». У нас же есть юристы, специалисты-международники, которые считают и которые работают с судами. И когда все посчитали, то были очень большие риски проиграть суд. В связи с этим пока на сегодняшний день мы этот вопрос решили отложить. Потому что есть большие риски. Мы работали и работаем.
Что за это время произошло? Сегодня я отвечаю вам на ваш вопрос, что может быть, а что не может быть. Россия сегодня, и здесь тоже у меня есть такая табличка, что Россия сегодня потеряла в Украине порядка 18 млрд кубических метров рынок газа. Потеряв объемы газа, потеряв украинский рынок, она тоже терпит сегодня убытки.
Конечно, России не выгодно потерять такой огромный газовый рынок, поэтому мы в дискуссии находимся уже достаточно давно и долго и ищем различные решения.
Вы задаете мне вопрос: «Можно ли что-то изменить или нет?» Я считаю и с самого начала считал, что можно, и до сегодняшнего дня я от этой задачи не отказываюсь. Но я не просто считаю, а мы работаем над тем, чтобы создать такие условия для России, при которых бы ей невыгодно было поставлять нам газ по высоким ценам. Ведь мы же сокращаем все время объемы потребления российского газа. Я вам сказал, что мы на 18 млрд сократили. И перспектива дальнейшего сокращения тоже реальная. Мы диверсифицируем рынок газовый, и мы получаем газ сегодня не только из России, мы получаем газ и из Европы. Поэтому Россия это очень хорошо понимает. И за этот период времени, конечно, Россия убедилась в том, что мы тот путь, который мы избрали, мы от него не отступимся. Потому что нам просто невыгодно покупать по такой цене газ. Мы будем делать все, чтобы сокращать объемы покупки этого газа.
Л.ГУБІНА:
- А можна одне уточнення по газу, тому що важливе питання. 20 млрд кубометрів газу - це те, що власний видобуток, і те, що йде для українських споживачів, а не для промисловості? Російський газ - це для нашої промисловості, для підприємств, які здебільшого уже приватний сектор?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Не тільки.
Л.ГУБІНА:
- На 80%. Виходить так, що зараз Ви ведете переговори з Росією для того, щоб газ став дешевший для бізнесу, натомість ми відкладаємо євроінтеграцію. Це співмірні речі?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я вам задаю просте питання. Ви скажіть, будь ласка, залежить від форми власності підприємства, які люди там працюють, форма власності підприємства залежить від цього чи ні? Там же працюють українці, українські люди. Вони отримують ті ж заробітні плати як на державному, так і на приватному підприємстві. Там такі ж робочі місця і так далі. Це не має взагалі ніякого значення.
Будь-яке підприємство будь-якої форми власності платить податки в бюджет, який фінансує сьогодні всі соціальні програми, тому перекладати вагу, яка форма власності сьогодні, це не має значення для держави. Держава має закони, за якими всі підприємства всіх форм власності платять податки. Люди працюють наші, українські на всіх підприємствах, отримують заробітну плату, перераховують її в Пенсійний фонд, з якого наші пенсіонери отримують пенсії.
Сьогодні ситуація, яка склалася у нас в економіці... багато в чому негативну роль зіграли ті втрати, які ми отримали від ціни на газ. Я ще раз вам повторюю.
Друге питання вкрай для нас небезпечне. Це тенденція втрати товарообігу, перш за все з Росією і країнами СНД. І ця динаміка втрат товарообігу також реальна. Я вам покажу документи, ви побачите в динаміці, як поступово падає товарообіг. А це означає, що ми втрачаємо обсяги економіки, ми втрачаємо сьогодні доходи бюджету, ми втрачаємо прибутки бюджету, і нам їх треба відновлювати. Нам треба, щоб економіка працювала ефективно. У цьому також є величезна проблема.
Якщо подивитись на структуру товарообігу, то у нас третина товарообігу - це Росія. Подивитися на структуру товарів, які ми сьогодні постачаємо в Росію - це товари, поруч з сировинними товарами, це товари, які виробляються на високотехнологічних підприємствах нашої держави. І де збут цієї продукції, яка виробляється в Україні? Вона переважною більшістю в Росії і країнах СНД. Це товари з високою доданою вартістю.
Сьогодні ми маємо великі коопераційні зв’язки, де в Україні збирається та чи інша продукція, наприклад машинобудування, яка має комплектуючих від 30 до 60% у країнах СНД. Також Україна постачає ці ж комплектуючі до країн СНД. Це структура економіки. Ми її не можемо списати чи позбавитися. Там працює, умовно кажучи, близько 500 тисяч наших людей. Це робочі місця і це значна частка нашої економіки. І не рахуватися з цим ми не можемо.
С.ШУСТЕР:
- Коллеги, я думаю, что вы все согласитесь, что один вопрос нам обязательно надо задать. У меня вопросов нет, я считаю, что есть вопросы людей, интересы которых мы защищаем. У Вас были две встречи при закрытых дверях с Президентом Путиным. Они были очень долгие, никто не знает вообще, что там произошло. Что-нибудь Вы нам можете сказать?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Конечно. Я вам скажу, что у меня не две встречи было, у меня, если говорить о последних встречах, то у меня их было три. Одна была официальная в Минске, где я высказал свою точку зрения о том, что состояние экономики, состояние торгово-экономических отношений в СНГ - это больной вопрос, и выполнение нашего закона о зоне свободной торговли является сегодня камнем преткновения. То есть, он не выполняется в полном объеме. Я обратился ко всем президентам, которые были на саммите в Минске, я сказал что Украина как председательствующая в 2014 году этот вопрос будет ставить в первую очередь. Потому что динамика роста, вернее падение объемов товарооборота между нашими странами, негативная. После моего выступления пошла дискуссия на эту тему. Эта дискуссия привела к тому, что все-таки Россия является самым крупным партнером не только Украины, но и других стран. Дискуссия привела к тому, что мы с Президентом России должны в первую очередь разобраться, почему так произошло, и найти причины и, самое главное, предложить решение. И у нас там состоялся короткий разговор на эту тему. И поступило предложение хорошо подготовиться с двух сторон и потом в ближайшее время встретиться. Предложение поступило приехать в Россию, конкретно в Сочи. Я сказал, что я готов приехать в любое время и мне для подготовки нужен день, может быть два, не больше, и мы будем готовы.
Вот поступило такое приглашение, и я поехал. У нас была небольшая группа экспертов. Эта встреча не была, как вы говорите, очень длинная, продолжительная. Да, она была где-то около 3 часов, но это не значит, что мы сели за стол и все время сидели и говорили. Мы не смогли никаких решений принять, мы единственное отметили в протоколе, опять-таки начиная с газа, что цена на газ не соответствует рыночным подходам.
Мы записали, что этот вопрос требует урегулирования. Российская сторона, естественно, задавала вопросы, согласны ли мы с тем, что нужно восстановить для России рынок потребительский на газ? Я говорю: конечно, мы согласны, мы готовы этот вопрос рассмотреть при условии, что цена будет соответствовать. Мы будем покупать газ там, где будет дешевле. Для нас не имеет значения. Сегодня мы покупает по 380 долларов в Европе газ. Если у вас будет дешевле, то мы будем покупать у вас.
Конечно, обсуждали вопросы прокачки газа. То есть, всю газовую тематику в полном объеме мы прошли. То есть, это и резерв в наших газовых хранилищах, какой он должен быть на случай холодной зимы, чтобы мы могли подкачать в Европу, потому что всегда во все времена газа из трубы не хватает, нужна дополнительная подкачка из хранилищ.
Затем мы разобрали целый ряд товарных групп. Мы практически прошли по всем товарным группам, где у нас есть вопросы. Естественно, ответов никаких не могло быть на этой встрече. Мы договорились, что следующий раз мы встречаемся и обсуждаем, продолжаем эту тематику. Следующий раз, это было где-то через две недели, я поехал с тем же самым составом. Разговор был более конкретный. Мы приблизились очень близко к тому, чтобы мы хотели с двух сторон, но решения никакого не было принято.
Почему? Потому, чтобы принять такие решения, нам нужно было ответить на один вопрос: готовы ли мы рассмотреть в полном объеме, а вопрос касался договора о стратегическом партнерстве. И когда начали поступать вопросы к нам, согласовывали ли мы с Россией вопросы соглашения об ассоциации с Европейским Союзом, ответ был - не согласовывали. А соответствует ли это нашим стратегическим отношениям? Конечно, не соответствует. А хотим ли мы сохранить такие стратегические партнерские отношения, потому что это 30% нашего товарооборота? Конечно, хотим. А вы хотите? И мы хотим. Тогда нам, наверное, нужно немножко вернуться назад, посмотреть договор по зоне свободной торговли с Европейским Союзом, посмотреть, что противоречит в этом договоре нашим отношениям, что нарушает здесь наши отношения. И вот по каждой из этих позиций мы должны получить ответ. Какие таможенные ставки, какая защита, на какую продукцию? Там, где не касается России, у нас вопросов нет. Там, где это затрагивает наши интересы, то давайте отрегулируем этот вопрос.
Наши эксперты пришли к такому выводу, что, учитывая, на какой скорости все эти документы готовились, были допущены некоторые ошибки, к ним нужно вернуться.
Аналогичные требования Европейского Союза к нам. Если мы ведем какие-то переговоры с Россией, и они касаются зоны свободной торговли, то эти действия должны быть с нами согласованы, это касается наших интересов. И вот здесь возник вопрос: для того, чтобы мы могли отрегулировать наши отношения, нужно сесть в формате трех участников этого процесса, рассмотреть все спорные вопросы. Они не могут быть рассмотрены после того как будет подписан договор. Они могут быть рассмотрены только до этого. Вот такой ответ.
В наших ли это интересах? Конечно, в наших интересах. Там, где страдает наша экономика, где страдают наши интересы, мы не можем нашими интересами пренебрегать. Тем более, что у нас нет никакого запаса прочности. Для нас это несет угрозы, угрозы нашей национальной экономике. Вот, по сути говоря, такой пакет, как пакет о намерениях, был рассмотрен. Он не является официальным документом. Это рабочий документ, который мы должны уже преобразовать в какие-то официальные решения или в какие-то документы для подписания.
После этого я дал поручение Азарову уже на уровне Правительства провести эти переговоры с Премьер-министром. Вопросы все понятные. Сфера наших взаимных интересов, а где-то и претензий тоже понятна. Как нам двигаться навстречу друг другу для того, чтобы отрегулировать эти вопросы? Конечно, среди этих вопросов был целый ряд вопрос, касающихся и Казахстана, и Белоруссии, и некоторых других стран. Они незначительные, не имеющие такого значения, как с Россией, но они тоже очень важные для нас.
После этого состоялись переговоры и поездка Азарова на экономический саммит стран СНГ в Санкт-Петербург, он традиционный. Там многое было посвящено двусторонним переговорам. В этих двусторонних переговорах, как мне доложил Премьер-министр, они нашли подтверждение того, что правительство России очень серьезно рассматривает вопросы поиска компромиссов и находится в готовности их рассматривать. Все вопросы, которые касаются трехстороннего формата Украина - Европейский Союз – Россия, они выносятся в сторону и как предложение готовятся для рассмотрения в трехстороннем формате. Там, где формат двухсторонний, я об этом говорил на встрече с Еврокомиссаром Фюле, я ему частично сказал о том, что у нас есть в этом необходимость. У него была эмоциональная реакция, что все, что касается ваших отношений с Россией, мы никакого отношения к этому не хотим иметь, а что касается наших с вами двухсторонних отношений, мы не хотим, условно говоря, чтобы здесь была Россия.
Такого не бывает. Слишком все это переплетено у нас во взаимоотношениях. Там, где пересекаются интересы, там как раз нужен вот такой формат. Я считаю, что это абсолютно нормально. Если бы у нас этой проблемы не было, то ее бы и не было. Я думаю, что нас никто не может обвинить в том, что мы не стремились выполнить те критерии, так называемый «список Фюле», что мы за короткий период времени проделали огромную работу, чтобы достичь этого. Не был принят один закон по прокуратуре, но он будет принят.
О.ТКАЧЕНКО:
- Чи є якісь часові межі, який Ви собі відводите для цих тристоронніх консультацій? Чи розраховуєте Ви на те, що ця угода про асоціацію може бути підписана, як казав Фюле, весною? Що станеться, якщо ці переговори зайдуть у глухий кут? Чи є якийсь план «Б», оскільки Ви говорили про те, що економіка перебуває в хворобливому стані?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я вважаю, що ми повинні рухатися з урахуванням тих реалій, які склалися в економіці України, з урахуванням тих інтересів, які є в Україні, з урахуванням того, що там треба виходити на інший рівень стосунків з нашими партнерами, наприклад з Росією. Три з половиною роки було протистояння. Ті пропозиції, які надходили до нас з боку Росії, були неприйнятні для нас. Тому ми не погоджувалися. Це стало однією з проблем, яка відкладала підписання угоди про стратегічне ?артнерство. Тобто, ця угода існує, вона діє, але прийшов час її поновити обов'язково. А для того, щоб її поновити, у нас дуже багато таких світлих плям, на яких немає відповіді, тому що ми зайшли в такий штопор у стосунках. Нам треба зараз це розблокувати.
Я зустрічався з керівниками великих українських підприємств, які сьогодні чи зупинені чи напівзупинені, зустрічався з галузевими міністрами, з профспілками. Я їх уважно вислухав, я їх дуже добре знаю ці підприємства, я на них неодноразово бував, коли працював Прем'єр-міністром раніше двічі. Я знаю, що ті закази, які кожен рік Україна отримувала від Росії, від країн СНД, були, умовно кажучи, базовими для цих підприємств. Сьогодні цих заказів немає.
О.ТКАЧЕНКО:
- Але це ж очевидний політичний тиск.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Послухайте мене, я ще раз вам кажу, коли десятиліттями ці підприємства працювали, коли були напрацьовані зв'язки між партнерами, а тепер на очах починає руйнуватися, то це ненормально. Коли я почав задавати ці запитання нашим російським партнерам, чому це так сталося, чому ви почали відмовлятися від українських цистерн, від українських вагонів, від іншої продукції, то я не отримав чіткої відповіді. Причина була одна, що пішла тенденція на погіршення стосунків, почали шукати можливості заміщення. Так, як і ми, до речі. Ми зробили також програму імпортозаміщення. Ви про неї знаєте і чули. Але програму зробити - це одне, а інше - це виконати. Ми великі обсяги обладнання, різних комплектуючих деталей не можемо випускати в Україні, тому що в нас немає технологій. Щоб отримати ці технології, нам треба отримати російські сертифікати, але вони нам їх не дають.
О.ПАНЮТА:
- Так може європейські сертифікати нам би допомогли?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Знаєте, я не буду Вас ображати, Ви ще молода людина. Не ліпиться це одне до одного. Розумієте? Коли літак «АН» - на нього з «Аербаса» трапецію чи крило причепити неможливо. От я поїхав у Ташкент, подивився на цей завод, який крило робить для наших літаків. Він у чудовому стані. А мені Президент Карімов каже: «Слухай, ми із-за вас, що ви з Росією не можете домовитись, ми завод зупинили. Коли ви вже домовитесь?» У Воронежі почали збирати АН. Зібрали там десяток таких літаків і зупинилися. Чому? Немає відповіді. Ми почали в себе збирати, але не може Ташкент запустити завод для України, щоб робити на рік два крила. Їм треба запустити, щоб працював конвеєр. Розумієте? Ми можемо збирати літаки штучні, а треба серійні збирати, не штучні. От у цьому питання.
Тому ми сьогодні й шукаємо партнерів різних. І в Туреччині підписали протокол по збиранню українських літаків, зараз висловлює бажання Туркменистан. Я отримав листа з Туркменистану, сьогодні вже робоча група працює. Але Воронеж тут поруч і там все обладнання готове, як кажуть машинобудівники. Все готове для того, щоб збирати ці літаки.
Тому накопичилось багато питань, які ми можемо розблокувати дуже швидко. Для цього потрібна політична воля, бажання і, як кажуть, достатньо вже «дурью мучитись». І ось тут ми хочемо врешті-решт знайти такий рівень стосунків, який би не створював конфронтацію нам, а створював нам нормальні партнерські стосунки.
С.ШУСТЕР:
- З Росією?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Безумовно.
О.ПАНЮТА:
- Тобто, якщо ми зараз трішки заспокоїмося в русі убік Європи, це може нам стовідсотково гарантувати налагодження стосунків з Росією? Чи правильно я розумію?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Росія сьогодні відверто каже, що якщо ми обрали свій шлях на європейську інтеграцію, то ідіть, будь ласка. Там, де нас це не чіпає, у нас ніяких проблем немає. Але там, де чіпає наші інтереси, тут нам треба домовлятись. І вони абсолютно праві. І я не хочу тут нікого не звинувачувати чи навпаки відбілювати. Сталося так, і якщо ми розблокуємо цей процес, це буде абсолютно правильно. До речі, Європа в цьому повинна також бути зацікавлена, можливо більше, ніж будь-хто, щоб у нас все було нормально. Тому що Україна з проблемами тими, які сьогодні в нас є, Європі також не потрібна. І я це пояснював. Я наприклад, з Президентом Фішером в Австрії багато часу провів. Ми удвох з ним вели розмову. Він мене дуже уважно вислухав, я йому за це дуже вдячний як людині і як голові держави. Він каже: «Я тебе на сто відсотків підтримую».
О.ТКАЧЕНКО:
- Якщо будуть вирішені питання з Росією, Ви розраховуєте, що весною може бути підписана угода про асоціацію з ЄС?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Давайте на перше питання «якщо» будемо відповідати. Умовно кажучи, грудень місяць покаже. Тому що я не хочу сьогодні сказати, що ми всі 100% питань, які ми хочемо вирішити з Росією, вирішимо. Але я переконаний, що за певний період часу ми їх вирішимо. Можливо щось вирішимо у грудні, щось вирішимо у січні, щось вирішимо у лютому і так далі. Як кажуть, руйнувати - це ж не будувати. Зруйнували швидко, а побудувати швидко можливо і не вдасться. Треба буде вже десь відступати і нам, і Росії. Тому що ми програму імпортозаміщення почали робити і вони. І ми так крок за кроком це робили. А що зараз? Там, де ми щось встигли побудувати, відступати від цього, і вони скажуть, що також не хочуть. Але врешті-решт ми все одно знайдемо ті компроміси, які потрібні. І я переконаний у тому, що це буде вигідно. Тому що якщо Україна втратила 25% товарообігу, то Росія більше 4%, але вони відчутні. 4% російських - це не менше, ніж 25% українських, а скоріше за все більше, враховуючи їх обсяги в економіці. Тому ми приречені були це зробити, зобов’язані, і ми це зробимо.
А.КУЛІКОВ:
- Пане Президенте, Ви згадали тут про системні реформи, які в Україні були проголошені, але не набули успіху. Є думка, що зараз їм, зокрема, заважає те, що фактично починається або почалася вже де-факто президентська виборча кампанія. Тобто, очікувати на успішне проведення цих реформ уже марна справа?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я вам скажу так, для когось чим гірше, тим краще. Для тих, хто хотів би, щоб ця влада і цей президент десь провалилися і щось не зробили, чи не так як потрібно зробили. Я, навпаки, буду робити все для того, щоб виконати свої обов’язки. Що таке реформи? Я дуже швидко зараз пройду, я набрав багато матеріалів, вони для вас будуть дуже цікаві.
До речі, скорочення товарообігу з Російською Федерацією, ось цифри, вони тут лежать. За 10 місяців 2012 року було 35,5 мільярда, зараз за 10 місяців 2013 року 31,5. Зниження на 16 відсотків. Експорт до Росії мінус 2 мільярди. Ми втратили менше ніж Росія. Це офіційні документи.
Скорочення кількості робочих місць у 2013 році в галузях економіки внаслідок ускладнення торговельної ситуації. В промисловості мінус 85 тисяч, в торгівлі - мінус 32, транспорт - 17, будівництво - 15.
А.КУЛІКОВ:
- А хто ініціював ускладнення ситуації, Україна чи Росія?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я вам скажу, що це питання спірне. Я ж повинен бути справедливий. Розумієте? Перед тим, як когось звинувачувати, я повинен подивитися на себе.
Подивіться, хто винний, що Україна отримала цей контракт, внаслідок якого ми отримали таку ціну, найвищу в Європі. Ну хто? Хто ламав Україні руки, ноги підписувати цей контракт? Є на це питання відповідь? Я вам скажу, ми коли перший раз приїхали на цю розмову, це було 6 березня 2010 року, мені задали питання, а хто вас змушував підписувати цей контракт? Ви його підписали, в чому ви нас звинувачуєте? Ви хочете знизити ціну, давайте будемо розмовляти. А коли почалися розмови, неодноразові розмови, домовлятися на таких умовах ми були не згодні. Що ми почали робити? Ми почали скорочувати обсяги споживання. Хто в цьому винний, ми чи Росія? Я кажу, що Росія винна, тому що газ був дорогий і ми почали скорочувати. І так крок за кроком у нас почали ускладнюватися ситуація.
А.КУЛІКОВ:
- Так, але стосується це лише газу, і зокрема цим пояснюють нашу паузу в євроінтеграційному русі. Мені здається це дуже нелогічним поясненням, бо якщо ми, як зараз кажуть, доможемося кращих умов від Євросоюзу, де гарантія, що Росія не виставить нові умови? І так буде тривати безкінечно.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Ви знаєте, ми приречені постійно захищати свої інтереси. Це постійний процес. Ніколи не буде такого, що ми сьогодні підписали з кимось, завтра з іншими і у нас не буде боротьби. Іде конкурентна боротьба. Вона іде як на світових ринках, так і на міждержавному рівні. Сьогодні жодна країна не буде поступатися своїми інтересами нікому, так як і Україна не повинна поступатися. Ми завжди будемо захищати свої інтереси, власні. І ми звикли вже до цього в стосунках з іншими країнами. І коли нас намагаються, умовно кажучи, нахиляти, ми проти цього. Коли застосовуються різні засоби для того, щоб не нахиляли, ми повинні бути сильними.
Ви мені пропонуєте що? Щоб ми погоджувалися, схилялися, чи ми думали?
А.КУЛІКОВ:
- Я Вас запитую, пане Президенте, я нічого Вам не пропоную.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Ми ж у дискусії з вами. Я вам кажу однозначно, я дуже добре розумію, що таке конкурентна боротьба. І в конкурентній боротьбі завжди слабкий погано виглядає. Тому в нас повинна бути сильна конкурентна економіка, і ми її повинні будувати. Як? Мабуть краще, ніж ми, ніхто не знає, але при цьому, коли ми ведемо дискусію з вами сьогодні, один дуже важливий чинник - це людина. Коли мова йде про стосунки, якщо ми не можемо відрегулювати стосунки і ми щось втрачаємо, хто страждає? Люди страждають. Ми не повинні за рахунок людей будувати свою політику, якою би вона не була. Реформи, але не за рахунок людей.
Чому ми збитки сьогодні несемо, не люди, а держава несе і, до речі, не підприємства. Якщо би ми встановили ціну на газ для підприємств таку, як ми отримали, то у нас вже підприємств не було, вони були би закриті. Тому що вони би в собівартість цю ціну не могли закласти, тому що ця продукція нікому в світі не потрібна. Це перше.
Друге. Чому ми на людей не переклали цю ціну? Частка цього газу, ви абсолютно правильно сказали, там невеличка була помилка, не 20 млрд, а 21 млрд, ми уже видобуваємо. Нам не вистачає 4 млрд для того, щоб 25 млрд закрити приватний сектор і житлово-комунальне господарство. 4 млрд власного видобутку - і тоді ми закриваємо, і тільки залишається промисловість. Але промисловість - все рівно наша промисловість, і коли промислові підприємства неконкурентоздатні, то це відбивається на конкурентоспроможності України. Тому і для людей, коли ми кажемо про ціну на газ, ми безумовно не повинні її піднімати до такої, щоб люди не могли заплатити. Ми весь час орієнтуємося на ціни сусідів, приблизні заробітні плати, приблизний соціальний захист, приблизні ціни і так далі. Наскільки нам це вдається зробити, це і є інтереси кожної людини.
Л.ГУБІНА:
- А можна питання про людей? Тут у графіку написано, що в промисловості 85% скорочення робочих місць. Але ж люди зараз вийшли на вулицю, на майдани не за робочі місця, не за зарплати і не за пенсії. Вони з іншими гаслами вийшли. Вони хочуть євроінтеграції.
Скажіть, будь ласка, в контексті питання про вибори. Вам як Президенту не потрібна така велика кількість прихильників зараз у цей момент? Одним розчерком у Вільнюсі можна повернути на свій бік цих людей.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Ви знаєте, я не менше, ніж ви знаю, що таке майдани, повірте мені.
Л.ГУБІНА:
- Я була там. Там дуже красиві українці стоять.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Дуже красиві. Я аплодую тим, хто вийшов за європейську інтеграцію. А ті, хто вийшов вирішувати свої політичні питання під партійними прапорами і гаслами, з якими вони вже йдуть на вибори 2015 року, я це також дуже добре бачу. До речі, ті люди, які вийшли на майдани, вони подивилися, а коли побачили риторику зовсім іншу - когось у відставку, комусь імпічмент, когось ще щось.
Скажіть, будь ласка, в чому в нас розбіжності? Розбіжності лише в тому, як підійти до підписання, які ми закладаємо критерії на підписання. Якщо ми закладаємо критерії, які сьогодні вкрай вигідні Україні, і ми за це, умовно кажучи, б'ємося, то що ж тут поганого, скажіть будь ласка? Чи ми повинні зав'язати очі і бігти куди завгодно, щоб лоба розбити? Ми і так бігли дуже швидко. Ми пробігли за короткий термін дуже велику відстань. Ми розігналися дуже сильно. Прийшов час, і ми побачили, що ми можемо отримати проблеми. Ми ж не змінюємо курс. Ми хочемо зараз, щоб рахувалися з нашими інтересами.
С.ШУСТЕР:
- Господин Президент, о тех же красивых людях, о которых говорит Лариса. Когда мы обсуждаем экономику - у нас два вопроса: газ и рынок России. А если мы иначе об экономике не говорим, значит, никогда не сломается система коррупционно-олигархического капитализма, который сложился в Украине. А если он не сломается, нет ни для кого будущего. Вот почему люди вышли на улицу.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я хочу вам сказати, що ми багато прийняли законів. І імплементація, яка зараз триває по всім цим напрямкам, про які ви кажете, це і умови ведення бізнесу, і судова реформа, і Кримінальний процесуальний кодекс і так далі. Я хотів би лише, щоб був справедливий підхід і в суспільстві, і у вас, журналістів, справедливий підхід. Кажіть правду, що стільки, скільки ми зробили реформ за цей короткий час, починаючи з 2010 року, жоден Уряд не зробив, жодна влада за роки незалежності. Я ж добре розумію, тому що я багато працював в різні часи.
Хотілося зробити все швидко, але казок не буває. Це тільки в казках буває, що ми були одні, а прокинулися вже зовсім інші. Це можна зробити поступово. Є план відповідний, він виконується. Є недоліки. Ми не встигаємо інколи імплементувати всі рішення, які ми прийняли, і закони. Не вистачає фахівців належного рівня. Іноді заважає корупція, бюрократія. Все це є. Це такі об'єктивні фактори. А що стосується цих принципів чи критеріїв, які ми закладали і закладаємо в цій реформі, в нас розбіжностей немає. Нам немає чого докоряти один одному, ми йдемо цим шляхом, ми його не змінюємо, у нас ніяких коректив немає. Ми йдемо шляхом реформи. І це наша мета. Я також покажу вам конкретні цифри, що зроблено, ви побачите і можна буде порівняти.
От дивіться, динаміка ключових макроекономічних показників, це вже країни Європейського Союзу. Ось де Україна. Як кажуть, ми займаємо не гірше місце, але воно не таке, як нам хотілося б. Хоча, бачите, Чехія - мінус 5,6, 3,8, 3,0. Це динаміка на покращення ситуації. Це з року в рік чи з кварталу в квартал ситуація покращується. Ось Україна - мінус 1,1 реальне ВВП, мінус 1,3 динаміка, і мінус 1,5 погіршується. Треба подумати, чому це так. Хоча є країни в Європейському Союзі, які також в такому ж знаходяться стані.
Що стосується цінової стабільності. Подивіться, вона на щастя у нас нормальна, це для людей.
Що стосується цінової стабільності. Подивіться, вона на щастя у нас нормальна, це для людей.
Що стосується доходів бюджету. Ось ситуація, дивіться, доходи бюджету, починаючи з 2010 року, 11, 12 і 13. Вони зростають, але зростання уповільнюється.
Дефіцит державного бюджету, бачите, який був? 56 мільярдів у 2010 році, 48,8 за 10 місяців цього року. Хоча в 2011 році ми скоротили і в 2012 році також. Тобто, є також реальна проблема.
Ми кажемо про зовнішній борг. Проблема існує? Існує. От подивіться, що робиться з державним боргом.
А.КУЛІКОВ:
- А чому МВФ?..
В.ЯНУКОВИЧ:
- Державний борг знижується у нас. Був 85%, зараз 75%. На 10% зростання доходів населення. Ось показник, Андрій, про який я Вам хотів сказати. От подивіться, середня заробітна плата 1906 гривень за 2009 рік. І за 2013 рік 3227 гривень. Ось про що ми повинні думати.
А.КУЛІКОВ:
- У відриві від показників інфляції це зростання…
В.ЯНУКОВИЧ:
- Не у відриві.
А.КУЛІКОВ:
- Там же просто абсолютні цифри…
В.ЯНУКОВИЧ:
- Ось вам, будь ласка. Оце ж ціни, це інфляція. От подивіться. Бачите чи ні?
А.КУЛІКОВ:
- Бачу.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Оце інфляція, ось вона. Будь ласка, подивіться. Я відповідаю на Ваше питання. Ось заробітна плата - 3227 гривень. Тепер приріст реальної заробітної плати. 2010-2012 роки 10-14%, а за 9 місяців 2013 року - тільки 9%. Тобто, приріст заробітної плати трошки знизився. Ми правду кажемо.
І робочі місця. За 2011-2013 роки зменшилась кількість безробітних на 167 тисяч. Це нормальна ситуація.
О.ПАНЮТА :
О.ПАНЮТА :
- Це незважаючи на зупинку і призупинку підприємств галузей промисловості?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Це так, це загроза, але сьогодні вони не зупинені. Сьогодні вони працюють неповний робочий день. Подивіться, на Дніпропетровщині ситуація найскладніша. Я сьогодні вранці мав розмову з губернатором, це колишній Міністр промислової політики. Він дуже добре розуміє, що робиться. Люди в страшному напруженні, тому що зупинені заводи. Сьогодні платять до нового року заробітну плату, хтось ходить на роботу не повний робочий день, але технологія не працює.
От давайте за соціальну сферу поговоримо. Є бажання? Це життя наше з вами і життя людей.
А.КУЛІКОВ:
- Це статистика, пане Президенте.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Це реформи, це не статистика. За цією статистикою знаходяться люди, живі люди. Вам хочеться сенсацій чи життя? Я кажу про життя. Якщо вам потрібні сенсації, тоді у нас різні інтереси. Я сенсацій не хочу, я хочу, щоб було життя і це торкається кожної людини. Це величезна робота, яка була зроблена в різних напрямках соціальної сфери.
Діти-сироти. Будь ласка, з 2009 року ми працюємо, і задіяна величезна кількість громадських організацій, фондів, людей, які переймаються цим питанням. У нас значно зменшилася частка дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в школах-інтернатах. Зараз сімейна форма виховання переважає.
Далі. Допомога при народженні дитини. Починаючи з 2010 року перша дитина - 12240, друга дитина - 25 тисяч, третя дитина - 50 тисяч. А зараз, подивіться: перша дитина - уже 30960, друга дитина - 61 тисяча, третя дитина - 123 тисячі.
Пенсії. Це люди, перед якими ми постійно в боргу. Було 7 мільйонів 600 тисяч пенсіонерів, у яких пенсія була менше тисячі гривень. Зараз залишилося 2 мільйони 400 тисяч. Багато? Багато. В 2014 році, я вже про це сказав публічно і тут хочу сказати, у 2014 році не буде цих двох з половиною мільйонів. Ми піднімемо пенсії таким чином, щоб менше тисячі ніхто не отримував.
Динаміка пенсійних виплат. Дивіться: з 2010 року мінімальна пенсія 695, 2011 - 750, 2012 - 822, 2013 - 894. Середня пенсія зросла з 1033 до 1470 гривень, плюс 42 відсотки. Але чому 42 відсотки? Тому, що була піднята заробітна плата, зросла середня заробітна плата і відрахування. А середня заробітна плата зросла за ці роки на 69 відсотків. Відрахування пішло в Пенсійний фонд. Це те, чим ми пишаємося.
Медична реформа, і перше питання - мати і дитина. Зниження малюкової смертності на 25%, зниження материнської смертності вдвічі - було 25,8 на 100 тисяч, а зараз 12,5. Середня заробітна плата лікарів зросла на 57%.
Медична реформа, і перше питання - мати і дитина. Зниження малюкової смертності на 25%, зниження материнської смертності вдвічі - було 25,8 на 100 тисяч, а зараз 12,5. Середня заробітна плата лікарів зросла на 57%.
Савік, це Ваша професія, якщо я не помиляюся? Ви колись мені казали про це. Мені це дивно було, я був здивований. А зараз дивлюсь на Вас, Ви людина гуманна і це абсолютно правильно.
Що стосується, наприклад, швидкої допомоги. Забезпеченість швидкої зросла в три рази. Мало це? Мало, але вона зросла в три рази. Ось реальні документи.
Реформа освіти. Дошкільна освіта. Навчальними закладами все більше і більше охоплено дітей віком від 3 до 5 років. Кількість автобусів «Шкільний автобус», починаючи з 2009 року, з року в рік збільшувалася. Нам для того, щоб завершити цю програму по шкільному автобусу, треба придбати в 2014 році 1000 автобусів. І ми це зробимо. У 2014 році зустрінемося з вами, і я вам про це скажу. Зараз забезпечення 95%, але динаміка дивіться яка. З 2010 року – 112, 209, 900, в цьому році - 642 поки що, до кінця року буде не менше ніж 900. І на наступний рік 1000 автобусів.
Ось позашкільні навчальні заклади. Дивіться, як іде зростання. Ми охоплюємо дітей.
Дерегуляція. От економіка і бізнес. Було 152 місце в України, а зараз 112. Це рейтинг міжнародний. Кількість дозвільних документів для ведення бізнесу була понад 1200, зараз – 143. Це досягнення? Досягнення.
Кількість видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, скорочено ліцензій на третину, податків і зборів вдвічі скорочено. Податкова реформа.
От, до речі, зниження імпорту природного газу, те, про що я вам казав. Було 44,8, а зараз 27,3.
От, до речі, зниження імпорту природного газу, те, про що я вам казав. Було 44,8, а зараз 27,3.
Л.ГУБІНА:
- Це за рахунок того, що у нас підприємства позакривалися, чи за рахунок того, що вони модернізувалися, таке зниження?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я вам розкажу, за рахунок чого. У нас найбільші споживачі газу - це підприємства металургійної галузі, хімічної галузі і енергетики. Підприємства енергетики були найбільші. Зараз в енергетиці ми газу споживаємо нуль, тобто взагалі не споживаємо. В металургії значно скоротили споживання газу природного. Сьогодні ми вже практично не споживаємо газу в доменному виробництві, а використовуємо суміші вугільно-повітряні і вугільно-водні. Сьогодні у нас більшість уже таких доменних печей, працюють кращі технології світові. Хто бував і бачив ці заводи і доменне виробництво, то навіть не зрозумієш, що це доменна піч. Там все настільки чисто, викидів набагато менше.
Проведена величезна модернізація в металургійному комплексі нашої держави. Практично закриті всі мартенівські печі. Перейшли на конвертори і на електросталеплавильне виробництво. Для того, щоб це зробити, нам треба було підняти видобуток власного вугілля, який у нас, на щастя, є. Якщо ми на початку 2010 року чи на кінець 2009 року видобували 69 млн тонн вугілля, то в цьому році це вже буде приблизно 86 млн. Тобто, десь на 17 млн підняли видобуток вугілля. Ми плануємо і далі піднімати видобуток вугілля.
Зараз на завершенні вже великий інвестиційний проект з Китаєм, який буде передбачати будівництво заводів по виробництву синтетичного газу. Тобто, м? вугілля будемо переробляти в газ. Скоріш за все ці документи будуть підписані вже наступного тижня під час мого візиту до Китаю. Ще немає остаточної інформації, але багато вже роботи такої зроблено. 4 заводи таких ми думаємо будувати.
Далі, програми енергозбереження. Ви подивіться, скільки ми вже запустили на альтернативному паливі в житлово-комунальному господарстві таких котелень. Оці пелети, солома, тирса, кора з дерев - все переробляється. І котли ці ми вже почали виробляти власні, українські, в Миколаївській області.
Знаєте, я про це кажу з гордістю. Чому? Тому що це нам вдалося зробити. На 18 млрд скоротити споживання газу при тому, що ми не скоротили виробництва. Це ж нормально. Ми показали, що ми здатні вирішувати такі великі програми. І ми їх вирішуємо.
С.ШУСТЕР:
- Господин Президент, все равно сверстать бюджет на 2014 год будет очень сложно. Это мягко говоря. Деньги откуда будем брать, заимствовать? У кого? У Российской Федерации? У Китая?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я вам скажу, що ми перш за все розраховуємо безумовно на свої власні. Чому? Тому що в нас зростання обсягів ВВП приблизно на 500 млрд гривень, починаючи з 2010 року ми збільшили ВВП. Якщо до 2010 року у нас ВВП було на рівні там 970 млрд, то вже зараз 1,5 трильйона ВВП. А вилучення з бюджету податків десь на рівні 30%, і от рахуйте бюджет. Тобто, бюджет десь 500 млрд буде. Тому 2014 рік буде важкий. Ми не розраховуємо, що він буде легким, але ми бачимо, за рахунок чого буде наповнення бюджету. Як ми дивилися на 2013 рік? Ну трошки прорахувалися. У чому, ми знаємо. В тому числі ці питання, про які ми з вами сьогодні казали, про російські проблемні питання з товарообігом. Прорахувалися. Ми недооцінили, що саме в цьому напрямку в нас буде проблема.
Але бюджет 2014 року, я однозначно вам скажу, що стосується соціальних виплат, вони не будуть скорочуватися, так як були вимоги Міжнародного валютного фонду заморозити заробітні плати, пенсії і так далі. Ми цього робити не будемо. Ми не будемо робити ці реформи за рахунок людей.
Буде зростання пенсій, буде зростання заробітної плати. Зростання заробітної плати обов’язково повинно бути набагато більше для того, щоб були відрахування в Пенсійний фонд. Тому що в нас солідарна система, і вона інакше не може існувати.
Програми розвитку. Вони прораховані на наступний рік, і ми кожний регіон прийняли і по кожному регіону ми сьогодні маємо програму. Безумовно, ми їх будемо проголошувати, що ми будемо робити, що будемо будувати. Ми добудуємо мости, які почали будувати в Києві і в Запоріжжі.
Одна з таких амбітних програм, про яку я мрію і дуже хочу її здійснити - це будівництво місцевих доріг.
Ми робимо все для того, щоб запустити Лисичанський нафтопереробний завод. По-перше, дуже погано, що він стоїть. Коли там змінився власник, ми з усіх сторін підходили до нового власника, але зараз переговори ідуть на завершення і якщо нам вдасться, ми хочемо, щоб це був завод 50 на 50.
О.ТКАЧЕНКО:
- З державою?
В.ЯНУКОВИЧ:
- З Росією. Він був «ТНК-ВР», зараз «Роснефть» його купила, але вона так і хоче його мати. Сьогодні так, як мені сказали, що переговори ідуть і ідуть на завершення, і скоріш за все буде 50 на 50. Можливо Україна його викупить 100 відсотків. Можливо, а скоріш за все буде 50 на 50. Лисичанськ - це великі обсяги бітуму, які нам вкрай будуть потрібні для будівництва доріг.
Як мене запевнив Прем’єр-міністр, зараз наші спеціалісти, наші дорожники працюють по сусідським нафтопереробним заводам в Білорусі, в Росії, в Азербайджані. Був Президент Алієв, який мені пообіцяв також продати певні обсяги бітуму.
Ми налаштовані на те, щоб зробити такий серйозний крок і почати будувати місцеві дороги. Тому що те, що ми з вами бачимо, минулий рік був важкий з точки зору погодних умов, але ми повинні самі собі правду казати, що у нас ніколи не було доріг. Ми їх руйнували практично всі роки незалежності. А чому останнім часом їх багато зруйнували? Тому що не було порядку на дорогах, і Укрзалізниця скинула обсяги перевезень на автомобільний транспорт. Тобто, по залізниці стало невигідно возити вантажі і всі товаровиробники почали переходити на автомобільний транспорт, а загрузка дала руйнування доріг.
Зараз на законодавчому рівні це питання майже врегульовано, я за цим слідкую і переконаний у тому, що нам треба не тільки відновити центральні магістралі, але нам треба уже йти в міста, нам треба будувати місцеві і сільські дороги.
Л.ГУБІНА:
- Ви знаєте, коли Ви говорите про дороги, у мене завжди словосполучення європейські дороги, європейські мости, навіть ремонти в квартирі у нас європейські, розумієте? Ніхто не каже - російські. До речі, знаєте, як у народі називають Митний союз? «Таежный союз». Це говорить молодь, це говорять люди. Тобто, можливо краще повернутися до словосполучення європейські дороги, європейське життя, європейський рівень життя.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Чудово. Я з вами згодний. Будемо будувати в Україні європейські дороги. От ми з заходу підтягнули до центру дороги-магістралі. А на схід? Футбольні вболівальники в 2018 році по яким дорогам поїдуть в Росію на чемпіонат світу? Треба будувати дороги на схід, на захід, треба, щоб Україну можна було проїхати за світловий день, отакі магістралі нам треба побудувати. Але сьогодні люди не стільки хочуть мати магістралі, скільки хочуть мати нормальні дороги в містах. Я за те, щоб ми 2014 рік присвятили цьому питанню - європейські дороги.
О.ТКАЧЕНКО:
- Вікторе Федоровичу, Олександр Кваснєвський казав про те, що зараз відбувається битва за Україну. Ви, безперечно, перебуваєте в епіцентрі цієї битви. Ми говорили про красивих людей, які стоять на майдані. Очевидно, що всі вони очікують не тільки реформ і покращення свого життя, а певних не тільки доріг, а і європейських цінностей у цій державі. Ви можете сказати, оскільки у Вільнюсі, про що запитував Савік, підписання цієї угоди не варто очікувати, чи варто її очікувати наступного року?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я абсолютно переконаний у тому, що ми не зупинимо рух модернізації нашої країни і європейської інтеграції. Хочу сказати, що у нас є величезний обсяг роботи, яку ми повинні зробити разом з Європейським Союзом для того, щоб підійти в хорошій формі до процесів підписання. Реально на сьогоднішній день ми не зупиняємо цю роботу, ми працюємо сьогодні. Хтось там на майданах стоїть, хтось взагалі ні на що не звертає увагу. Ми несемо за це відповідальність, тому ми зараз працюємо над питанням безвізового режиму. Це реальне питання порядку денного. Я вчора мав зустріч з представниками МЗС. Приїжджали багато послів України, всіх тих, кого стосується питання безвізового режиму, збирав Міністр, з ними говорив і вчора ми обговорювали це питання, питання безвізового режиму. Це питання на порядку денному.
Не знімається також з порядку денного питання підписання Угоди про асоціацію. Коли ми підійдемо до цього? Сьогодні ми не можемо дати відповідь на це питання. Я хочу вам сказати, що я хочу, щоб ми її підписали якомога скоріше. А що це означає? Це означає, щоб ми якомога скоріше вирішили свої проблеми, в тому числі і за допомогою Європейського Союзу. Щоб врешті-решт ми почали реально обговорювати це питання. Сьогодні ми його ще не обговорювали. У нас були переговори з де Гухтом - це єврокомісар по торгово-економічним питанням, у нас були питання з Етінгером - по питанням енергетики, паливно-енергетичний комплекс. У нас були питання з фінансовим блоком, я прізвище зараз не пам’ятаю, там займався Арбузов. Тобто, на всіх рівнях сьогодні цей механізм уже працює, але результату, на жаль, ми не отримали.
От дивіться, мені прикро про це говорити. Під час того, як ми готуємо угоду про асоціацію, під час того, як ми ведемо переговори, як ми будуємо спільну енергетичну політику, а Україна займає там серйозне місце в європейських планах, в той же час підписуються угоди з п’ятьма країнами Європейського Союзу про будівництво «Південного потоку». Ну що на це питання можна сказати, як можна коментувати? Це порушує інтереси України? Порушує. Ми партнери? Партнери. А чому ж ви порушуєте наше партнерське зобов’язання? Третій енергетичний пакет - це пряме порушення. Сьогодні Україна має повне право зробити заяву по виходу з цього Третього енергопакету, якщо не будуть враховуватися наші інтереси. Які ми партнери? П’ять країн підписали і почали будувати «Південний потік» в обхід України. А що це означає? Це означає, що 60 мільярдів кубічних метрів газу підуть в обхід України, а сьогодні ми вже підійшли десь до 70 мільярдів прокачки через нашу трубу. А качали ми біля 120. Ви бачите? А коли обсяги прокачки знизяться менше, ніж 60 мільярдів, під питанням буде вже рентабельність газотранспортної системи. На межі між 50 і 60 мільярдів там уже з'являються збитки. Ми не прибутки будемо отримувати, а збитки. Це наші національні інтереси. Тому все не так просто, не однозначно.
Нам треба постійно бути дуже уважними, постійно бути «начеку» і ні в якому разі не допускати, щоб хтось порушував наші інтереси. От вам відповідь.
Кореспонденти:
- Поки гроші не дадуть, асоціації не буде.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Знаєте, я завжди відносився до цих стосунків дуже обережно. Завжди. Не буває таких цукерок у красивій обгортці випадкових. Не буває. Щось від нас хочуть, а що - я повинен спочатку зрозуміти.
О.ПАНЮТА:
- Але ж і ми щось хочемо від Євросоюзу?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Безумовно. Я ж і кажу, що любов повинна бути взаємною. Я про це і кажу, бачите, більше години ми про це говоримо.
С.ШУСТЕР:
- Господин Президент, вот любовь исчезла в преддверии свадьбы, исчезла, проснулся и уже не люблю. Но Вам ведь скажут, и я даже не боюсь это произнести, потому что Ваши оппоненты Вам скажут, что в последний момент нашли экономическую причину, а реальная причина, потому что не знали, что делать с Юлией Тимошенко.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я вам скажу так, питання Тимошенко - це питання не сьогоднішнього дня. Питання Тимошенко - це питання 15 років життя України. Сьогодні партнери Тимошенко сидять у різних тюрмах у різних країнах світу. Сьогодні Україна платить за Тимошенко Росії борги за газ, який вона реалізувала на території України, а кошти перевела в офшорні зони. На ці питання треба, щоб відповіді дав суд, якого вона уникає і блокує правосуддя. Ви за те, щоб суд дав відповідь на це питання, чи ні?
С.ШУСТЕР:
- Конечно, суд решает…
В.ЯНУКОВИЧ:
- А при чому тут Європейський Союз? Європейський Союз, це що - суд? Ви знаєте, що кажуть виборці? Я дуже часто зустрічаюся з людьми, люди листи пишуть. Одні жаліють, є різні ставлення, але у всіх один висновок - повинен бути суд. Суд повинен дати відповідь на це питання. Але якою б не була відповідь суду, а Україна сьогодні платить 405 мільйонів доларів, платять платники податків. Ми з вами шукаємо, Уряд шукає, Президент шукає, ми шукаємо відповідь, де взяти ці кошти. А чого ми повинні платити? І я пропонував всім, хто опікувався цим питання багато часу, замість того, щоб обговорювати питання, які торкаються європейської інтеграції, ми багато часу втратили. Якби не витрачали час, а, умовно кажучи, 2-3 роки тому запропонували і сказали, давайте підпишемо, із зав’язаними очима підписали, і питань би не було ніяких. Нам все виставляли умови, умови, умови і умови. А чому правду не казали? Треба правду казати і правді дивитись в очі.
А.КУЛІКОВ:
- Яку правду?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Правду про злочини. Ви вважаєте, що красти кошти з бюджету України і платників податків - це не злочин?
А.КУЛІКОВ:
- Я запитую Вас, пане Президенте, яку правду?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Так суд нехай і скаже.
А.КУЛІКОВ:
- Тобто, коли Ви вели мову про те, що питання Тимошенко буде вирішено, Ви мали на увазі, що повинен відбутися суд?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я повинен був сказати, що моїх повноважень тут недостатньо і моєї точки зору, тут на це питання повинен дати відповідь суд. І Тимошенко також повинна бути в цьому зацікавлена. Якщо вона дійсно не скоювала злочин, суд дасть відповідь, а якщо скоювала, то тоді заплати кошти і проси чи вимагай звільнення. До речі, закони України зараз це дозволяють, якщо людина заплатила збитки державі.
А.КУЛІКОВ:
- Пане Президенте, дорогою на це інтерв'ю я проминув два кордони міліції неподалік від президентської адміністрації, і зрозуміло, в центрі міста Києва зараз обстановка непроста. Ми знаємо уже про сутички, які були. Ви як гарант прав і свобод людини у цій країні, наскільки можете гарантувати, що невинні люди не постраждають від тієї ж присутності штурмових «силовиків» на вулиці? Наскільки Ви переконані, що ця присутність зараз виправдана, наскільки вона необхідна?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Правоохоронна система повинна забезпечити безпеку не тільки тих людей, хто вийшов на майдани, а й тих, хто живе поруч. Вони виконують цей обов'язок. Наскільки це відповідає законності, наскільки це не порушує прав людей, тут, безумовно, така є межа, коли емоції переважають здоровий глузд. І коли, наприклад, є намагання захопити Уряд, державні приміщення, то цього правоохоронці повинні не допустити. Вони вимушені це робити. Це їх обов'язок. А що стосується окремих людей, то тут повинен визначити суд. Хто правильно застосовує, а хто неправильно спеціальні засоби.
Я дивлюсь також, як і ви, телебачення. З міністром говорю багато разів на день. Проводяться інструктажі. Ці бідні хлопці у складному становищі. Вони ж молоді всі, стоять, охороняють. Тому це питання, безумовно, дуже важливе. Мети ніякої немає, це однозначно, будь-кому зробити шкоду.
О.ТКАЧЕНКО:
- Тобто, силою розганяти не будуть?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Ні.
Л.ГУБІНА:
- А якщо в п'ятницю вийде ще більше людей, ніж у неділю? Як будете реагувати?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Та як реагувати? Це ж мирна акція.
Л.ГУБІНА:
- Але вона може бути тривала.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Та будь ласка, все, що не заперечує закону. Ми ж цього вже звикли. Дуже важливо, щоб не застосовували силу і не порушували закони. Як тільки хтось буде це робити, безумовно, правоохоронні органи відреагують. І цих сил достатньо для того, щоб відреагувати.
А.КУЛІКОВ:
- В тому числі, якщо сила буде застосована проти учасників руху за євроінтеграцію, яких невідомі люди розганяють, руйнують їхні намети і так далі?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я повторюю. Проти порушників порядку. Не важливо, хто з якими гаслами порушує закони і порядок. Якщо одягнути прапор Євросоюзу і бити людей чи намагатись увірватись в державне приміщення, захопити - це порушення закону. Немає значення, хто як буде одягнутий і під якими гаслами. Закони порушувати нікому не можна. І на це повинна реагувати правоохоронна система, захищати всіх.
О.ПАНЮТА:
- Дозвольте до грошей ще повернутись. Ви нам показували цікаві графіки. Знаєте, я думаю, що ви так само із задоволенням могли наказати Уряду платити більше грошей, якби вони були.
Насправді ж бюджет не безрозмірний. Я вже не кажу про бюджет на наступний рік. Де Уряд має взяти гроші на виконання всіх соціальних зобов'язань, якщо ми знаємо, що дуже складна ситуація у промисловості, якщо ми знаємо про тиск з боку Росії? Де взяти гроші на все те, що ви собі запланували, що країна запланувала?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Коли Ви мені задавали питання, я згадав один анекдот: питають дружину, де ти береш гроші. Вона каже: в тумбочці. А хто кладе в тумбочку гроші? Не знаю.
Я вам скажу, що бюджет не можна розтягнути так, щоб він був безрозмірний. От скільки ми заробимо, стільки ми і потратимо. І кожен рік у нас є дефіцит. І кожен рік є проблеми, але кожен рік ми його виконуємо. Тут у табличках ви подивитесь, тут все написано, що ми доходи бюджету кожен рік збільшуємо. Так як я вам сказав, що зростає ВВП.
Цей рік дуже складний, можна сказати вже був. Наприклад, в жовтні було, що стосується економіки, на 6,2% зростання ВВП більше, ніж у вересні. Чому? Тому що вересень місяць був дуже з точки зору погодних умов дуже поганий для сільського господарства, йшли дощі, не могла виїхати на поля техніка. А вже в жовтні місяці пішло збирання урожаю і підтягнули трішки, до 6% зростання. Листопад місяць по динаміці ми бачимо, що був не гірший, ніж жовтень, скоріш за все кращий. Який буде грудень, важко сказати, але є сподівання, що він буде також не гірший, ніж листопад. І врешті-решт ми вийдемо як мінімум по нулям, а скоріш за все буде невеличке зростання.
О.ТКАЧЕНКО:
- А зовнішні зобов'язання ми ж маємо гасити?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я вам скажу про зовнішні зобов'язання. На зовнішні зобов'язання в нас вже кошти готові, по секрету вам кажу. Ми їх підготували, тому що зовнішні зобов'язання - для нас це питання дуже серйозне. За 2 роки ми повинні заплатити 5,6 млрд доларів Міжнародному валютному фонду. Я не кажу про інші борги невеличкі. На наступний рік - 3,7 млрд, а на цей рік у нас залишилося десь 1,9, майже 2 млрд.
О.ПАНЮТА:
- Пане Президенте, але держава винна бюджетникам чималу суму станом на сьогодні. До Нового року чи до наступного якогось свята, коли ми маємо погасити цю заборгованість?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Завдання поставлено до 10 грудня погасити всі заборгованості, які є в бюджетній сфері.
С.ШУСТЕР:
- Вы в своем обращении к народу приводите такой пример: «как отец не может оставить семью без хлеба»... Кстати, многие западные газеты как раз это подчеркнули, что Вы уже «отец народа». Это я говорю про западные газеты. Ведь «я не имею права оставить людей на произвол судьбы с теми проблемами, которые возникнуть»… Но не хлебом единым…
Я возвращаюсь к тем людям, которые на улицах. Там очень много молодых студентов. Как делать реформы без этих молодых умов? Как вообще строить страну без молодого поколения?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я абсолютно с вами согласен. Действительно, все, что касается будущего, что касается реформ, связано с молодежью. План реформ, который мы приняли в 2010 году, и каждый год мы его обновляем, направлен как раз на достижение тех критериев, тех европейских стандартов, о которых сегодня мы с вами вели разговоры.
Реформы это то, с чего мы начали 2010 год, они будут продолжаться. Кстати, у нас в Комитете реформ работают очень молодые люди. Я с ними работаю уже много лет. Это и выходцы из Украины, которые прошли серьезную школу обучения, которые работают в различных консалтинговых компаниях мирового уровня. Одна из этих компаний - это компания «Маккензи». Это люди молодые в возрасте до 35 лет. Они работают, готовят предложения. Потом есть экспертный совет, в который входят эксперты различных уровней, международные эксперты. И в зависимости от того, какая это реформа, мы привлекаем экспертов.
На сайте Президента есть план реформ, посмотрите, пожалуйста. В 2014 году у нас имплементация уже принятых законов, новые реформы мы будем начинать как раз направленные на то, о чем вы говорите, что «не хлебом единым».
Л.ГУБІНА:
- Скажіть, Ви на Майдан не хочете вийти і пояснити людям ситуацію прямо у вічі?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я не прихильник майданів. Майдани є різні. Є політизовані майдани. Я переконаний у тому, що це дуже поганий приклад, і для молоді в тому числі.
О.ПАНЮТА:
- Але «податковий майдан» дав свої результати у вигляді законопроектів і змін до податкового законодавства? І Ви там були.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Був. Я багато пройшов майданів, я ще раз вам повторюю. На майданах такі питання, про які ми з вами сьогодні говоримо, не вирішуються.
О.ТКАЧЕНКО:
- Але це символічний жест: майдан на Майдані незалежності відрізняється від майдану на Європейській площі.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Так я про це і кажу, що вони різні. Люди, які виходять з гаслами «європейська інтеграція», вони виходять відстоювати свої погляди. Це їх точка зору. Це абсолютно нормально. Вони не йдуть ламати двері в Кабінет Міністрів із сльозогінним газом, шлагбауми не ламають, не б'ють машини, не перевертають і так далі.
О.ТКАЧЕНКО:
- Тобто, в гості можете завітати до них?
О.ПАНЮТА:
- Люди просто хочуть переконатися в тому, що українське європрагнення дійсно незмінне.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Ну якою мовою вам ще сказати?
А.КУЛІКОВ:
- Пане Президенте, подаруйте нам сенсацію. Напередодні цього інтерв'ю один із депутатів від Партії регіонів сказав, що Янукович ще жодного разу не казав, що він буде балотуватися в Президенти наступного разу. Ми вже тут піднімали питання президентської кампанії, яка де-факто розпочалася. Скажіть, будете чи не будете?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Зараз я вам відповім на це питання. Я вам хочу подарувати результати поіменного голосування за закон, який підкреслює європейську інтеграцію. І ви тут не знайдете ті політичні партії, які сьогодні вийшли на майдани, щоб вони голосували.
А.КУЛІКОВ
- Це про засади внутрішньої і зовнішньої політики?
Л.ГУБІНА:
- У програмі Партії регіонів зазначена європейська інтеграція, так? Але зараз ми фактично її призупиняємо?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Будь ласка.
Л.ГУБІНА:
- І що, Яценюк не голосував за євроінтеграцію?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Оце сам закон.
Л.ГУБІНА:
- Відсутній.
В.ЯНУКОВИЧ:
- До речі, «Батьківщина» тут не голосувала, там декілька депутатів проголосувало.
С.ШУСТЕР:
- Это закон, который определяет европейскую направленность. Так все коммунисты проголосовали «за»?
В.ЯНУКОВИЧ:
- От бачите.
Л.ГУБІНА:
- Комуністи за євроінтеграцію?
В.ЯНУКОВИЧ:
- А «Батьківщина» не проголосувала, а сьогодні кричать більше всіх.
А оце програма передвиборча. Я вам подарую першу програму Партії регіонів, яка була прийнята 16 років тому, 6 листопада 1997 року. В ній була визначена стратегічна мета - це входження України в Євросоюз. Я вам даю передвиборчу програму на 2012 рік і тут записано: «Здобуття асоційованого членства в Євросоюзі, створення зони вільної торгівлі, знаття візових бар'єрів між Україною та Європейським Союзом». І ми цей шлях не змінюємо. Ми цим шляхом йшли і багато чого зробили.
А.КУЛІКОВ:
- Чи означає це, що Ваше рішення про балотування чи не балотування кандидатом у Президенти залежатиме від здійснення оцих європейських намірів Партії регіонів?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Моя мета написана в моїй програмі, по якій я йшов у 2010 році. У цій програмі все написано, в тому числі і європейська інтеграція написана. І за ці 3,5 роки я особисто, мій Уряд, наша команда все зробила для того, щоб пройти дуже великий шлях за цей короткий проміжок часу. Ми це зробили. Ми розпочали реформи заради цього. Ми виконали практично ті критерії, які були на? запропоновані Європейським Союзом. Ми розблокували роботу в Раді Європи для виконання тих зобов'язань, які Україна взяла в 1994 році, коли стала членом Ради Європи. Багато чого зроблено.
Але я ще раз хочу сказати, що ми не повинні всі реформи, всю цю роботу робити за рахунок людей. Там, де страждають люди, там, де є загроза для людей, я за це несу відповідальність, і я повинен прийняти те рішення, яке буде захищати національні інтереси України. Це завжди буде в основі прийняття будь-яких моїх рішень.
Що стосується президентських виборів, коли я буду завершувати виконання цієї програми, яку я намітив на ці 5 років, підійде час і я прозвітую людям. Я присвячу цьому достатньо уваги, часу, щоб прозвітувати людям і спитаю людей, виборців їх точку зору. Коли я почую точку зору і коли я побачу результати того, що зроблено, то тоді я прийму рішення.
Я налаштований на виконання всіх своїх зобов'язань, які я брав перед народом. Якщо мені щось не вдалося зробити, я буду пояснювати людям, чого мені не вдалося це зробити.
О.ТКАЧЕНКО:
- Ви просто в мене питання вирвали. Тобто, чи можна розраховувати за час Вашої каденції виконання планів Партії регіонів стосовно європейської інтеграції?
В.ЯНУКОВИЧ:
- А що Ви почули інше від мене? Я ж про це Вам кажу.
Л.ГУБІНА^
- Вікторе Федоровичу, а може за ці 2 дні щось статися, Вам видніше, що, що у Вільнюсі 29 листопада ті документи, які, як обіцяв Фюле залишити Вам на столі, Ви підпишете?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Ви знаєте, якщо б Ви мені сказали, що у Вас є план створення стабілізаційного фонду, який нам дозволить пройти критичні моменти, викон ати всі ці критичні проблемні питання, які сьогодні стоять перед Україною і вони забезпечені фінансуванням…
Кореспондент:
- Скільки це грошей?
В.ЯНУКОВИЧ:
- По різним оцінкам різні гроші. Кожен рік не менше 20 мільярдів. А в цілому до 2017 року це приблизно 160 мільярдів потрібно. Різні країни по-різному проходили. Але ви уявіть собі, що це не вступ України в Європейський Союз. І Україна не буде долучена до фондів європейських, нас там не буде. Це Угода про асоціацію.
Якщо нам три роки підряд, я не хотів цього говорити, але ви мене змусили це сказати. 610 млн євро закладена допомога технічна України, починаючи з 2010 року. Три роки підряд цю «конфетку» в красивій обгортці нам показували і казали: «ви її отримаєте, коли з Міжнародним валютним фондом підпишете угоду».
Я не хочу грубо говорити, але не треба нас так принижувати і настільки, розумієте. Ми не малі діти, на цукерки, на солодке ми не йдемо. Ми серйозна європейська країна. А Міжнародний валютний фонд каже, що підніміть тарифи для населення, заморозьте заробітні плати та пенсії і так далі.
Ви пропонуєте, щоб ми на це пішли? Я на це ніколи не піду. Тому ми будемо йти своїм шляхом. Ми будемо робити все, щоб Україна економічно ставала міцнішою, сильнішою. Ми будемо робити все, щоб люди з року в рік краще жили, щоб країна була конкурентоспроможною. Як тільки ми вийдемо на той рівень, який нам буде комфортним, коли він буде відповідати нашим інтересам, коли ми домовимося на нормальних умовах, тоді ми будемо вести розмову про підписання.
Коли це буде, швидко чи не дуже швидко, час покаже. Я хочу, щоб цей час був якомога скоріше. Ми визначилися, у нас цього питання немає, але все, що стосується умов - це питання принципове. Умови завжди будуть такі, які будуть задовольняти український народ.
С.ШУСТЕР:
- Нам пора заканчивать. Много осталось вопросов, которые мы не задали.
В.ЯНУКОВИЧ:
- Будь ласка.
С.ШУСТЕР:
- Еще одно у Вас я хочу спросить. Последняя фраза Вашего обращения к украинскому народу: «Молитвы и мечты миллионов полагаются на Господнее решение». Что Вы имели в виду?
В.ЯНУКОВИЧ:
- Я как верующий человек имел в виду, что Господь Бог нам всегда покажет дорогу.
Кореспонденти:
- Дякуємо.
В.ЯНУКОВИЧ:
- І вам дякую.
Департамент інформаційної діяльності та
комунікацій з громадськістю ОДА
