Конфлікт інтересів. Урегулювання

06.11.20

В умовах реформування системи державної служби в Україні особливе значення має дотримання стандартів доброчесності. У цьому  контексті питання дотримання вимог антикорупційного законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів є ключовим, адже невчасно або неправильно врегульований конфлікт інтересів має наслідком не лише притягнення особи до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності, а й може створити передумови для вчинення корупційних злочинів.

         Насамперед Закон України “Про запобігання корупції” зобов’язує вжити заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

         Наприклад, заборонено визначати особу відповідальною за розгляд скарги на її ж дії навіть за умови одночасного врегулювання конфлікту інтересів, зумовленого таким розглядом.

         У разі ж якщо конфлікт інтересів виник не з волі особи, вона насамперед зобов’язана не  пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналася про такий конфлікт інтересів, повідомити свого безпосереднього керівника, а якщо особа перебуває на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі – Національне агентство з питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

         При цьому важливо розуміти, що момент, коли особа дізналася про наявність  у неї конфлікту інтересів, має бути зумовлений об’єктивними обставинами, а не власною правосвідомістю особи.

         Тобто позиція, що особа не повідомила вчасно про конфлікт інтересів у зв’язку з тим, що вона невірно розуміла норми законодавства та ситуацію, не може вважатися об’єктивною причиною порушення строку повідомлення про конфлікт інтересів або взагалі неповідомлення.

         Здійснення особою повідомлення про наявність у неї конфлікту інтересів не звільняє її від обов’язку вчиняти дій та не приймати рішень в умовах конфлікту інтересів до прийняття рішення про його врегулювання.

         Варто зазначити, що хоча Закон і встановлює обов’язок особи повідомляти про конфлікт інтересів свого безпосереднього  керівника, не завжди безпосередній керівник особи має необхідні повноваження для прийняття рішення про врегулювання конфлікту  інтересів (наприклад, керівник відділу не уповноважений прийняти рішення про переведення або звільнення особи, видати наказ про здійснення повноважень під зовнішнім контролем).

          У зв’язку з цим рекомендується повідомлення про конфлікт інтересів подавати не лише безпосередньому керівнику, а й керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання  звільнення з посади, який відповідно до ч.3, 4 ст.28 Закону зобов’язаний прийняти рішення про врегулювання конфлікту інтересів. 

         Закон не визначає форму повідомлення про конфлікт інтересів. Проте рекомендується робити повідомлення в письмовій формі, адже це є документальним підтвердженням того, що особа вчасно повідомила про конфлікт інтересів.

         Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, відповідно до ч.3 ст.28 Закону протягом 2 робочих днів після отримання такого повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про врегулювання конфлікту інтересів та повідомити відповідно особу.

Начальник відділу з питань правового забезпечення та діловодства апарату райдержадміністрації Наталія НИКИТЮК