Нітрати у питній воді – небезпека для дітей та дорослих!
14.05.18

         Життя та здоров’я людини тісно пов’язані з навколишнім середовищем, де одним із найважливіших компонентів є вода. Чиста вода — це запорука нашого здоров’я і здоров’я наших дітей. Проте значна кількість водоносних горизонтів забруднена різними шкідливими для організму людини сполуками.

         Упродовж останніх років зростає нітратне забруднення ґрунтових вод через хаотичну забудову присадибних ділянок, облаштування без урахування вимог санітарного законодавства на незначній відстані від джерел децентралізованого водопостачання вигрібних ям, господарських споруд, гноярок, внесення в ґрунт азотних мінеральних добрив у надмірних кількостях із порушенням регламентів їх застосування.

        Нітрати належать до метгемоглобіноутворювачів, але, надходячи в шлунково‑кишковий тракт з водою, вони під дією кишкової флори відновлюються в нітрити. Потрапляючи до організму ці сполуки перетворюють гемоглобін крові на метгемоглобін – сполуку, що не здатна переносити кисень, і спричиняють дефіцит кисню в клітинах (гіпоксію).Саме тому при надходженні в організм людини нітратів у дозах, які перевищують допустимі, виникає клінічна картина гострого або хронічного нітратного отруєння та призводить до розвитку  водно-нітратної метгемоглобінемії, особливо у дітей до 3‑х років. Вода, забруднена нітратами,  надзвичайно небезпечна для дитячого організму, а особливо для немовлят у перші місяці життя. Рівень метгемоглобіну вище 50 % може бути смертельним. У менших концентраціях це проявлятиметься млявістю, втомлюваністю, розвитком вегето-судинної дистонії, серцево-судинних порушень, зниженням працездатності і адаптаційних резервів організму, ціанозом, а у дітей, крім цього, порушенням фізичного розвитку, зниженням уваги та концентрації під час навчання.Чутливими до нітратів є також особи похилого віку, хворі на анемію, дихальну та серцево-судинну системи.Дослідженнясвідчать про те, що тривале вживання питної води з підвищеним вмістом нітратів значно збільшує ризик розвитку раку шлунку, також доведена роль хронічної нітратної інтоксикації у формуванні виразки шлунка.

         Пам’ятайте, що кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність на 39–86 %. Майте на увазі, що забруднена нітратами вода навіть у смертельних дозах — чиста, прозора, без запаху і видимих домішок, звичайна на смак. І в цьому її підступність.

         Для того, щоб уникнути отруєнь нітратами рекомендуємо:

1. Не вживати для потреб харчування питну воду із децентралізованих джерел водопостачання (криниць, колодязів, бюветів, каптажів тощо) невідомих та тих, у воді яких вміст нітратів перевищує нормативні показники (50,0 мг.дм.куб.), а також, не використовувати її для приготування сумішей в дитячому харчуванні (до нормалізації лабораторних показників).Забруднену нітратами воду можна використовувати для технічних цілей: миття посуду, прання білизни, прибирання в приміщеннях, тощо.
2. Використовувати для споживання воду із альтернативного джерела водопостачання лише гарантованої якості, для харчування дітей віком до 3- ох років використовувати бутильовану воду, яка має відповідну супровідну документацію, що засвідчує її якість та безпеку для здоров’я населення;3.дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолюваннястін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних вимог, колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення та проведення лабораторного контролю питної води; територію поблизу колодязя (свердловини) утримувати в чистоті та організовувативідведення поверхневого стоку;
4. У разі наявності на Вашій присадибній території джерел забруднення питної води (купи гною, вигрібні ями, мінеральні добрива, надвірні туалети, тощо) на відстані менше 20 м від криниці – здійснити необхідні заходи з їх ліквідації;
5.З обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні та органічні добрива;

       При перших ознаках отруєння негайно звертайтеся за медичною допомогою.

Лікар з загальної гігієни Бершадського міжрайонного управління ГУ  Держпродспоживслужби у Вінницькій області  Пітик М.С.

123