Оскарження постанови у справі про адмінправопорушення

18.06.20

Право правопорушника на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення є важливою гарантією захисту прав людини та громадянина.
Це дієвий засіб забезпечення законності та підстава для перевірки обґрунтованості прийнятих у справі рішень. Оскарження сприяє найшвидшому виявленню та виправленню недоліків, що були допущені при розгляді справи, є певним контролем та перевіркою роботи органів, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Визначення органу, який має право розглядати скаргу, подану при оскарженні постанови у справі про адміністративне правопорушення прямо залежить від того, який саме орган прийняв постанову у справі. Так, ✅якщо справу розглядала адміністративна комісія, скарга розглядається виконкомом відповідної ради; ✅якщо справу розглядав виконком сільської, селищної, міської ради - відповідна рада; ✅при розгляді справи іншим органом (посадовою особою) - вищестоящим органом (посадовою особою).

Незалежно від того, який орган розглядав справу, оскаржити постанову завжди можна у районному, районному у місті, міському чи міськрайонному суді.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:
- постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодек¬сом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КпАП;
- рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КпАП;
- постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КпАП.
Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення сплачує судовий збір.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом 10 днів. Цей строк починає обчислюватися з моменту винесення постанови. У випадку, якщо встановлений строк був пропущений з поважних причин, його може бути поновлено. До того ж особа, яка має право на оскар¬ження постанови у справі (це - потерпілий, особа, щодо якої її винесено, законний представник цих осіб та захисник, за дорученням і від імені свого підзахисного), надає письмову заяву про поновлення строку. В заяві обов'язково вказується причина, з якої був пропущений строк. Орган (посадова особа), який розглядає заяву, перевіряє обгрунтованість причини, за власним переконанням вирішує, чи є вона поважною. Такою причиною може бути визнана хвороба особи, її від'їзд у службових справах, та інші. Заяву щодо поновлення строку може бути подано до органу, що має право розглядати скаргу, або до суду.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Підставами для скасування постанови є:

 - неповне встановлення необхідних для вирішення справи обставин, 

- недоказаність встановлених обставин, 

- невідповідність висновків обставинам справи,

- порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Також постанова скасовується у випадку, коли справа була розглянута неправомочним органом (посадовою особою), справа надсилається за належністю.
Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністра¬тивне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Законодавством встановлені досить короткі строки розгляду скарги і протесту на постанову про адміністративні правопорушення, що покликане реалізувати принцип оперативності та економічності адміністративного процесу. Термін, протягом якого може бути розглянута скарга - 10 днів.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання закону. Постанова у справі повинна бути обгрунтованою, тобто адміністративне стягнення повинно відповідати матеріалам справи про адміністративне правопорушення.
В результаті розгляду скарги орган (посадова особа), в порядку ст.293 КпАП, приймає одне з таких рішень:
- залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
- скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
- скасовує постанову і закриває справу;
- змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
При розгляді скарги також встановлюється чи ✅дійсно в діях особи, щодо якої винесено постанову, є склад правопорушення, ✅чи правильно оформлено документи, ✅чи уповноважений орган вирішував справу, ✅чи не перевищив орган (посадова особа), який розглянув справу, свої повноваження, ✅чи дотримані усі строки, тощо. Якщо, орган (посадова особа) не мав права розглядати справу про адміністративне правопорушення та накладати певний вид адміністративного стягнення, постанова такого органа скасовується, а справа надсилається на розгляд компетентного органу.
У випадку, коли орган (посадова особа), що розглядає скаргу, дійде висновку, що постанова є законною та обґрунтованою, постанова залишається без змін, а скарга - без задоволення. З цього моменту постанова вступає в силу і орган (посадова особа), на який покладено обов'язок звернення постанови, починає її виконувати. В іншому випадку постанова або скасовується повністю, або змінюється захід стягнення відповідно до закону. До того ж у всіх випадках рішення органа (посадової особи) в результаті розгляду скарги повинно бути вмотивованим, повним, відповідати на питання, що були підняті у скарзі.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу.
При цьому необхідно враховувати, кому саме були підвідомчі ці справи -безпосередньо місцевому суду, як першій інстанції, чи іншим органам (посадовим особам). Оскільки згідно Закону України № 586-УІ від 24.09.2008 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» частину другу ст.287 КпАП викладено у новій редакції, відповідно до якої постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному КпАП (ст.294).
Згідно вказаної статті постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні цього строку відмовлено.
Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу, протест прокурора разом із справою у відповідний апеляційний суд.
Апеляційний перегляд здійснюється суддею судової палати апеляційного суду в кримінальних справах протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, подала скаргу, прокурора, який приніс протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.
Неявка у судове засідання особи, яка подала скаргу, прокурора, який вніс протест, інших осіб які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора, суд апеляційної інстанції має право винести рішення, аналогічні тим, які передбачені ст.293 КпАП за винятком скасування постанови і направлення справи на новий судовий розгляд.
Слід зазначити, що рішення суду апеляційної інстанції є остаточним, оскарженню не підлягає і набирає чинності з моменту його проголошення.

За отриманням консультації та захистом своїх прав можна звернутися до Чечельницького бюро правової допомоги Гайсинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  з 09-00 год. до 18-00 год. за адресою: смт.Чечельник, вул. Свято- Михайлівська 7 або за телефоном (04351) 2-10-47.