Підстави скасування договору дарування
20.05.19
Підстави скасування договору дарування – під час вивчення вказаної проблеми було з'ясовано, що договір дарування було укладено у письмовій формі 21 січня 2005 року та нотаріально посвідчено. Як вбачається з тексту договору дарування громадянину Ф. та громадянину С. були роз'яснені наслідки здійснення ними даного правочину. Дарувальник своїм підписом засвідчив, що дарування здійснено ним з доброю волею, без будь-яких погроз, примусу чи насильства, як морального так і фізичного.
Крім того, відповідно до п. 10 договору дарування зазначено, що право власності на відчужуваний жилий будинок у «Обдарованого» виникає з моменту прийняття будинку. «Обдарований» свідчить про прийняття дарунку. Дарунок вважається прийнятим «Обдарованим» з моменту підписання примірника даного договору після його нотаріального посвідчення.
Роман Драгун зазначив, що законодавством передбачено низку підстав для розірвання договору дарування на вимогу дарувальника, до яких також застосовується спеціальна позовна давність. Статтею 727 Цивільного кодексу України передбачено право дарувальника вимагати розірвання договору дарування:
- нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;
- якщо обдарований створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;
- якщо внаслідок недбалого ставлення одаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
Роман Драгун акцентував увагу, що при наявності першої обставини, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа дізналась або могла дізнатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила. Можна зробити висновок, що перебіг позовної давність починає свій перебіг з моменту, коли обдарований вчинив злочин.
Але, не потрібно забувати про Конституцію України та Кримінальний кодекс України, якими закріплено презумпцію невинуватості, відповідно до змісту якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
За таких обставин, перебіг позовної давності у цьому випадку починається з дня набрання чинності обвинувальним вироком щодо обдарованого.
Пунктом 19 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними», роз'яснено, що правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.
Згідно з вимогами статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захитс свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України та статті 728 Цивільного кодексу України, позовна давність в 1 рік застосовується, зокрема, до вимог про розірвання договору дарування.
Загальна позовна давність встановляється тривалістю у три роки. Вимога про визнання правочину недісним заявлена через 13 років. За таких обставин, сплив позовної давності є підставою для відмови у задоволенні позову (ч.4 статті 267 Цивільного кодексу України).
За правовою допомогою необхідно звертатись до Чечельницького бюро правової допомоги Гайсинського місцевого центру з надання БВПДз 09-00 год. до 18-00 год. за адресою: смт.Чечельник, вул. Святомихайлівська 7, тел.: (097-746-23-15). Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.