Реформування системи освіти: чого очікувати?
22.03.17
Про оптимізацію мережі навчальних закладів, створення опорних шкіл та їх філій йшла мова під час спілкування голови райдержадміністрації Сергія ПУСТОВОГО із начальником відділу освіти райдержадміністрації Галиною ДЕМЕНЧУК.
- В рамках проведення децентралізації місцевої влади в країні проводиться і реформа шкільної освіти, метою якої є делегування повноважень і відповідальності за управління освітою та її фінансування органам місцевого самоврядування і школам,- зазначив Сергій Михайлович.
Процес реформування в освіті є невідворотним. І не тільки тому, що це одне з основних завдань освітньої галузі, але й тому, що справді назріло багато проблем, серед яких – дороговартісне утримання малокомплектних шкіл та недостатній рівень якості освіти в них. Це проблеми не якогось окремого регіону, а в цілому в Україні.
Якщо розглядати це питання на прикладі нашого району, то за останні 10 років кількість учнів у районі зменшилася на 35% (з 2742 до 1769 учнів). Середня наповнюваність класів у нас на сьогодні становить 11,7 учня (по Україні – 18,4). Функціонують 4 школи І-ІІІ ступенів, з кількістю учнів до 90.Через малу кількість учнів Лузька СЗШ І-ІІІ ст. до 1 вересня 2017 року буде реорганізована в СЗШ І-ІІ ст.
У 2016 році згідно визначеної державою формули фінансування на одного учня виділялося 9100грн. в рік. При наявності повнокомплектної школи цієї суми вистачало б не тільки на нагальні проблеми закладу, а і на його розвиток. А це – комп’ютерні класи, сучасні навчальні кабінети, спортивні зали і майданчики, заходи з енергозбереження та інше. Аналіз, який ми провели, свідчить, що в школі з кількістю учнів 83 на одну дитину витрачалося приблизно 17 тис. грн.; 41 учень – 24 тис. грн. Тобто, заклад не може забезпечити себе повноцінно. При цьому в школі, де навчалося 374 учні, на 1 дитину використовувалося приблизно 8 тис. грн.
Що стосується якості освіти, то у класах, де менше 5 учнів, організовується індивідуальне навчання, при якому відсутній повноцінний розвиток дитини в середовищі однолітків. Разом з тим, це і відсутність здорової конкуренції та створення «ситуації успіху» серед учнів, що істотно впливає на бажання дитини отримувати знання. Серед важливих факторів є і відсутність конкуренції серед вчителів та можливість обміну їх власним досвідом.
Вихід із цієї ситуації пропонується реформою, яка передбачає створення освітніх округів навколо опорного закладу.
Питання опорної школи та її філій (освітнього округу) висвітлено у Положенні про освітній округ, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 р. № 79 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 31 серпня 2016 року №574).
До складу округу можуть входити навчальні заклади незалежно від типу та форм власності.
Засновниками (співзасновниками) опорного закладу, його філій можуть бути представницькі органи місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад, районні ради.
Опорний заклад є юридичною особою, має рахунки в органах Казначейства, самостійний баланс, штамп, печатку та має у своєму складі філії.
Кількість учнів (вихованців) опорного закладу (без врахування учнів (вихованців) філій), як правило, становить не менше 200 осіб.
Філія не є юридичною особою і діє на підставі положення, затвердженого в установленому порядку. Філія виконує функції початкової школи, а також може за рішенням засновника виконувати функції основної школи.
Округ (опорний заклад, його філія) утворюється з метою:
- створення єдиного освітнього простору;
- забезпечення рівного доступу осіб до якісної освіти;
- створення умов для здобуття особами загальної середньої освіти, впровадження до профільної підготовки і профільного навчання, поглибленого вивчення окремих предметів, забезпечення всебічного розвитку особи, а також допрофесійного навчання незалежно від місця їх проживання;
- раціонального і ефективного використання наявних ресурсів суб’єктів округу, їх модернізації.
Для прийняття рішення про створення освітнього округу (опорного закладу, його філій) обов’язково враховуються:
- освітні потреби учнів (вихованців) у забезпеченні певних напрямів спеціалізації;
- здатність забезпечити на належному рівні організацію допрофільної підготовки і профільного навчання;
- рівень забезпечення кваліфікованими педагогічними кадрами;
- наявність належної матеріально-технічної бази (належним чином обладнаних спортивних об’єктів, кабінетів фізики, хімії, біології, географії та інших, лабораторій, навчальних майстерень, комп’ютерного і мультимедійного обладнання, швидкісного доступу до Інтернету);
- укомплектування бібліотечного фонду підручниками, науково-методичною, художньою та довідковою літературою;
- зручність та наявність автомобільних доріг з твердим покриттям для забезпечення безпечного підвезення учнів (вихованців) і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та місця проживання.
Засновник приймає рішення (співзасновники укладають договір про спільну діяльність або засновницький договір) про утворення округу (опорного закладу, його філії) у порядку, визначеному законодавством.
Опорний заклад, його філії діють на підставі установчих документів (статуту опорного закладу, положення про філію), що розробляються відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Положення про загальноосвітній навчальний заклад.
Філії, розташовані у селах і селищах, з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог та за погодженням з директором опорного закладу можуть створювати у своєму складі з’єднані класи (класи-комплекти) початкової школи.
Керівництво опорним закладом здійснюють директор та його заступники. Директор опорного закладу здійснює повноваження, визначені Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778, іншими актами законодавства, статутом опорного закладу.
Керівництво філією опорного закладу здійснює завідувач філією та його заступники відповідно до законодавства, статуту опорного закладу та положення про філію.
Матеріально-технічна база опорного закладу, його філій включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі опорного закладу. Опорний заклад, його філія можуть мати у своєму складі інтернат з частковим або повним утриманням учнів (вихованців) за рахунок засновника.
Опорний заклад повинен бути забезпечений належним чином обладнаними спортивними об’єктами, кабінетами фізики, хімії, біології, географії та іншими, швидкісним доступом до Інтернету.
Опорний заклад, його філія мають штатний розпис, що розробляється і затверджується засновником на підставі Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, що затверджені МОН.
Фінансування опорного закладу, його філії здійснюється його засновником або уповноваженим ним органом відповідно до законодавства.
В чому ж позитив створення освітнього округу? Навчальні заклади (опорний та його філії) працюють як єдиний організм, надаючи можливість учням отримувати якісно новий рівень знань, використовуючи наявну осучаснену матеріально-технічну та методичну базу. При цьому цілісний бюджет дає можливість повноцінно утримувати опорний заклад та його філії.
Не йдеться про закриття початкових шкіл, бо вони мають бути наближені до місця проживання дитини. Йдеться про оптимізацію процесу загалом.
Тож наразі для освітян Чечельниччини, як і для всієї освітянської спільноти, актуальним є питання реформування освіти та наближення її до європейських стандартів якісної освіти.