День прийняття декларації про державний суверенітет України

16.07.18

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила державно-правовий акт, що має велике історичне значення — Декларацію про державний суверенітет України. Це стало першим кроком до відновлення історичної справедливості, відродження української державності як ідеї соборності українського народу та його земель.

Державотворчий акт від 16 липня 1990 року складався з 10 розділів, в яких детально окреслювались основи державного, політичного та економічного ладу України.

Декларація про державний суверенітет визначила республіканську форму правління, визначила суверенітет України як “верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах”.

Одним з основних положень Декларації є положення про громадянство.  Проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де “всі громадяни рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять”. Громадяни всіх національностей становлять народ України.

Документом також проголошувалась економічна самостійність України, підкреслювався намір створити власну банківську, цінову, фінансову, митну та податкову системи, сформувати державний бюджет, та, при необхідності, ввести  грошову одиницю.

Декларація визнавала самостійність республіки у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.

Проголошувалось право України безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами.

Однак прийнятий документ не одержав статусу конституційного акта. Українська РСР залишалася на той час у складі СРСР, тому міжнародні організації та країни світу не визнали її державну незалежність. Верховна Рада УРСР не мала повноважень на ухвалення рішення про вихід республіки зі складу Радянського Союзу. Відповідно до Конституції СРСР та Української РСР володарем всієї повноти влади в республіці був народ Української РСР, а отже, рішення про проголошення незалежності могло бути прийнято лише на республіканському референдумі.

Та саме Декларація про державний суверенітет України стала основою для Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, який разом з державним суверенітетом був підтверджений волевиявленням народу на Всеукраїнському референдумі в грудні того ж року.

28 років тому ми консолідувалися навколо ідеї української державності, довели світові, що ми — народ, який прагне творити власну долю на власній землі. Нині, як і тоді, маємо бути єдиними в наших прагненнях та діях. Адже тільки так ми зможемо побудувати вільну, демократичну, сильну, економічно і духовно багату державу — Україну.