У кожного своя історія і своє життя

12.07.16

На початку липня у Демівці відбулось гарне свято, влаштоване відділом денного перебування районного територіального центру задля того, щоб віддати шану та любов людям, до яких непомітно наблизилась осіння пора життя.

Разом з демівчанами поважного віку урочистість розділили начальник управління праці та соціального захисту населення Станіслав Мартинюк, директор територіального центру  Любов Гарник, сільський голова Павло Кифоренко.

Гарно прибрана зала вабила українською вишивкою, теплом, добром, затишком та привітністю.

Ведучою концертної програми була завідуюча будинком культури Любов Соколова, яка не шкодувала гарних слів. А далі, пісня з оселі покотилася понад лугом. Для присутніх місцеві артисти виконали пісні, танці та сценки із п'єс.

Під опікою демівських соціальних робітниць - Ольги Кошланської, Тетяни Марков, Марії Войтовської знаходиться 35 підопічних, і кожного у цей день було згадано поіменно. Адже їх історія життя - це історія села.

Одним із таких гостей, був Пецько Василь Іванович. Про цю людину можна говорити багато хороших слів. Все своє трудове життя Василь Іванович пропрацював на керівних посадах, і яку б посаду не займав - віддавався їй сповна. Останні роки своєї трудової діяльності Василь Іванович працював головою колгоспу в Демівці. Під його умілим керівництвом колгосп за декілька років став міліонером. За сумлінну працю Василя Івановича нагороджено державною нагородою "Орденом Леніна".  Поряд з В. І. Пецько була його дружина Марія Феодосіївна, яка до виходу на пенсію працювала у районній лікарні.

Нелегким було життя і Дзиговської Марії Семенівні, Куковиці Марії Григорівни, Ткачук Олександри Арсенівни, Кучеренко Ганни Аксентіївна. Не одне випробування випало на їхні тендітні жіночі плечі. Це і повоєнне дитинство, і голодомор 1943, 1947 років; відбудову та перебудову також прожили з гідністю. Все своє трудове життя ці невтомні трудівниці пропрацювали в рідному селі біля землі та на фермі. За самовіддачу, працелюбність, добросовісне відношення до роботи вони не раз були відзначені преміями, грамотами та цінними подарунками від держави та правління колгоспу.

Присутня в залі і Осадча Катерина Тихонівна. Ця хороша, добра, чуйна жінка все своє життя пропрацювала на залізниці. Виростила прекрасну доньку, дочекалась внуків.

Не можливо не згадати і Петрунець Тетяну Семенівну та Рахнянську Катерину Михайлівну, які працювали в Демівській школі; Тетяна Семенівна техпрацівницею, а Катерина Михайлівна спочатку викладала географію, а потім була бібліотекарем.

Все своє життя віддав рідному колгоспу на фермі Кушнір Іван Михайлович. Це дуже трудолюбива і добра людина. До всіх жителів села він завше ставився з повагою, і старого і малого називає по батькові, нікого в своєму житті не образив.

Відвідали захід і сім'я Шевченків - Анатолій Григорович та Катерина Павлівна. Не легким було життя цього подружжя, не одне випробування випало на їхні плечі, але вони все витримали з гідністю. Ця дружна родина у свій час працювала на цукровому заводі - чесно, добросовісно, за що мали шану від колег та керівництва заводу", щиро називала кожне прізвище завідуюча сільським Будиноком культури.

Також до присутніх звернулися Любов Григорівна Гарник та Станіслав Миколайович Мартинюк, які подякували за гарне свято, а поважним демівчанам - за довгий вік і гідне життя.