Усиновлення - сімейна форма виховання дітей

27.09.16

  В останній день першого місяця осені — 30 вересня — християни, які живуть за Юліанським календарем, святкують святоВіри, Надії, Любові та їх матері Софії. В Україні  в цей день подвійне свято — з 2009 року 30 вересня в нашій державі на державному рівні відзначають День усиновлення.

Своїм указом День усиновлення в Україні встановив екс-президент Віктор Ющенко. «Це день поваги до прийомних батьків, вихователів дитячих будинків сімейного типу, педагогів, лікарів — всіх, хто причетний до усиновлення і захисту прав дитини. Це день радості тисяч і тисяч дівчаток і хлопчиків, які знайшли щастя в люблячих і дбайливих сім'ях. Це свято доброти і милосердя для всього українського суспільства», — йшлося в офіційному привітанні Президента з нагоди першого відзначення Дня усиновлення в Україні — 30 вересня 2009 року.

Сімейними формами виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є усиновлення, опіка, піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу.

            Усиновлення – є найкращою із всіх можливих на сьогодні форм сімейного влаштування дитини, тобто прийняття її у сім’ю на правах рідної. Усиновлення є необхідним правовим інститутом, воно допомагає вирішити цілу низку проблем, які існують в державі. Перш за все усиновлення сприяє тому, щоб у кожної дитини була родина. Тільки в сімї дитина може відчути справжню підтримку, любов і тепло. Також усиновлення задовольняє особисту мету усиновлювача, особливо тих , хто немає власних дітей - зробити своє життя більш змістовним. Тільки ця форма влаштування з усіх існуючих має наслідком втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Усиновлення породжує між батьками (усиновителями) та дитиною взаємні права та обов’язки, які передбачені Сімейним кодексом України для батьків та їхніх біологічних дітей.        Дитина може бути усиновлена з будь-якої форми влаштування: опіки, прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, інтернатного закладу, якщо вона перебуває на обліку як дитина, котра підлягає усиновленню.

Згідно зі статистикою, щоденно в Україні народжується 1400 немолят, до 50 з них залишаються сиротами. Усиновлюють же щоденно 60 малюків. Зросла так само і кількість всиновлень дітей з вадами розвитку, важкими хворобами, наприклад, з ВІЛ-інфекцією.

Водночас, як відзначає видання, якщо з усиновленням дітей до 5 років фактично проблем немає, навпаки — є черги на їх усиновлення, то складніша ситуація з усиновленням дітей старшого віку. Наприклад, дітей-сиріт старше 11 років набагато більше, аніж охочих їх всиновити.

Кожна дитина повинна виховуватися в родині, відчувати любов, турботу й підтримку близьких людей, розуміти, що вона потрібна. Втім, не завжди у зв’язку із життєвими ситуаціями  діти мають власну родину.

Станом на 1.08.2016 року на первинному  обліку  у службі перебуває 14 дітей-сиріт та 35 дітей, позбавлених батьківського піклування. Перебувають під опікою(піклуванням громадян)-37, в прийомних сім’ях- 6, в дитячих будинках сімейного типу-3, в інтернатних закладах -3. Протягом даного періоду 6 дітей набуло статусу: 2 дітей набуло статусу дитини - сироти та 4- позбавлених батьківського піклування.

 В районі функціонує  4 прийомні сім’ї, у яких виховується 6 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, двоє з яких являються особами, 3 дітей перебувають в дитячих будинках сімейного типу за межами району.

На обліку з усиновлення перебувають 10 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Інформація про дітей, які можуть бути усиновлені розміщена на сайті « Сирітству ні». Служба у справах дітей постійно стежить за тим, у яких умовах живуть та виховуються діти.Ми щиро вдячні людям, небайдужим до долі сторонньої людини, а тим більше, якщо йдеться  про дітей.

 Хочетьсязауважити, що законодавством передбачено таємницю усиновлення. Відповідно до статті 227 Сімейного кодексу України усиновитель має право приховувати факт усиновлення від дитини  і вимагати нерозголошення цієї інформації особами, яким стало відомо про неї як до, так і після досягнення дитиною повноліття. 
Якщо дитина усвідомлює факт її усиновлення, пам’ятає про своїх маму і тата, то усиновлення для неї не є таємним. Однак її право на таємницю усиновлення охороняється Законом. Тому, враховуючи дані моменти, рідко коли усиновителі мають бажання приходити до служби, але є й винятки, коли при зустрічах на вулицях міста батьки із захопленням розповідають про здобутки дітей, про їх характер, про гарні моменти у житті сім’ї.
Переважна більшість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, недоотримують тепла, любові та доброти, відчуваючи свою беззахисність, часто зневірюються у справедливості суспільства та сенсі подальшого життя. Тому ми, дорослі, маємо докласти максимум зусиль для того, щоб не допустити втрати віри, любові та надії у дітей, яким не пощастило з біологічними батьками. Чужих дітей не буває, тож давайте зробимо життя наших дітей щасливим!