В разі не сплати податкових зобов'язань

03.06.20

Не завжди платники податків своєчасно сплачують податкові зобов’язання. Причин може бути досить багато: і нестача коштів, і блокування поточних рахунків, і людський фактор у прорахунках термінів сплати, і форс-мажорні обставити, і т.д.

Тростянецьке управління ГУ ДПС у Вінницькій області повідомляє, що у разі несвоєчасної сплати податкових зобов’язань до бюджету у платника виникає податковий борг.

Податковий борг - грошове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності, узгоджене платником податків та несплачене в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов’язання.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених Податковим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При виникненні податкового боргу органом податкової служби платнику податків надсилається податкова вимога

Примітка* вимога надсилається на адресу платника податків, яку він вказав органу податкової служби (якщо адреса платника була змінена і про ці зміни платник не повідомив податкову, то лист буде надсилатись на попередню адресу платника занесену в податкову базу)

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків з дня виникнення  податкового боргу передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з Податковим Кодексом та не потребує письмового оформлення (ст.88 ПКУ).

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (ст.89 ПКУ).

Описане майно реєструється у відповідному державному реєстрі обтяжень. Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби.У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби платник податків несе відповідальність відповідно до закону. (ст.92 ПКУ)

Якщо протягом 60-ти календарних днів після отримання податкової вимоги платник не сплатив податковий борг, то орган державної податкової служби здійснює до платника податків заходи щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності (за рішенням суду), а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче  провадження (ст.87.11 ПКУ).

Враховуючи зазначене, підприємствам та фізичним особам-підприємцям слід відповідально відноситись до своєчасної сплати податкових зобов’язань, так як при такій несплаті збільшується сума боргу, а відповідно і загроза неплатоспроможності платника. Крім того, при виникненні податкового боргу до підприємства застосовується податкова застава на таку суму боргу та іде стягнення коштів з рахунків згідно з судовими рішеннями, що в свою чергу ще більше призводить до погіршення фінансового стану платника.