Затверджено адмінустрій базового рівня
15.06.20
Від 12 червня Україна – з новим адміністративно-територіальним устроєм базового рівня. 24 розпорядження щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад по кожній області Кабінет Міністрів України схвалив в п’ятницю, 12 червня на позачерговому засіданні. До цього Україна йшла шість років, якщо робити відлік від старту реформи місцевого самоврядування, або 29 років з часу відновлення своєї незалежності.
Пропонується ліквідувати існуючі 490 районів та утворити 129 нових районів, з них 10 – у АР Крим та 7 – на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей.
«Схвалення цих постанов Парламентом забезпечить відповідність системи адмінтерустрою районного рівня України сучасним вимогам та європейським стандартам. Це в свою чергу сприятиме визначенню обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів виконавчої влади та відповідних органів місцевого самоврядування», – зазначив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.
Проекти постанов розроблено на виконання доручення Прем’єр-міністра України згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» та на основі пропозицій робочих груп при обласних державних адміністраціях та Робочої групи з напрацювання проекту змін до адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим, створеної при Комітеті Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Таким чином, передбачається:
У Автономній Республіці Крим утворення 10 районів: Бахчисарайський, Джанкойський, Євпаторійський, Керченський, Курманський, Перекопський, Сімферопольський, Феодосійський, Ялтинський;
у Вінницькій області – 5 районів: Вінницький, Гайсинський, Могилів-Подільський, Тульчинський, Хмільницький;
у Волинській області – 4 районів: Володимир-Волинський, Камінь-Каширський, Ковельський, Луцький;
у Дніпропетровській області – 6 районів: Дніпровський, Кам’янський, Криворізький, Нікопольський, Новомосковський, Павлоградський;
у Донецькій області – 8 районів: Бахмутський, Волноваський, Горлівський*, Донецький*, Кальміуський*, Краматорський, Маріупольський, Покровський;
у Житомирській області – 4 районів: Бердичівський, Житомирський, Коростенський, Новоград-Волинський;
у Закарпатській області – 5 районів: Берегівський, Мукачівський, Тячівський, Ужгородський, Хустський;
у Запорізькій області – 5 районів: Бердянський, Василівський, Запорізький, Мелітопольський, Пологівський;
у Івано-Франківській області – 5 районів: Івано-Франківський, Калуський, Коломийський, Косівський, Надвірнянський;
у Київській області – 6 районів: Білоцерківський, Бориспільський, Бучанський, Обухівський, Переяславський, Фастівський;
у Кіровоградській області – 4 районів: Голованівський, Кропивницький, Новоукраїнський, Олександрійський;
у Луганській області – 8 районів: Алчевський*, Довжанський*, Луганський*, Ровеньківський*, Сватівський, Сєвєродонецький, Старобільський, Щастинський;
у Львівській області – 7 районів: Дрогобицький, Золочівський, Львівський, Самбірський, Стрийський, Червоноградський, Яворівський;
у Миколаївській області – 4 районів: Баштанський, Вознесенський, Миколаївський, Первомайський;
у Одеській області – 6 районів: Білгород-Дністровський, Болградський, Ізмаїльський, Одеський, Подільський, Роздільнянський;
у Полтавській області – 4 районів: Кременчуцький, Лубенський, Миргородський, Полтавський;
у Рівненській області – 4 районів: Вараський, Дубенський, Рівненський, Сарненський;
у Сумській області – 5 районів: Конотопський, Охтирський, Роменський, Сумський, Шосткинський;
у Тернопільській області – 3 районів: Кременецький, Тернопільський, Чортківський;
у Харківській області – 7 районів: Ізюмський, Красноградський, Куп’янський, Лозівський, Люботинський, Харківський, Чугуївський;
у Херсонській області – 3 районів: Генічеський, Каховський, Херсонський;
у Хмельницькій області – 5 районів: Дунаєвецький, Кам’янець-Подільський, Старокостянтинівський, Хмельницький, Шепетівський;
у Черкаській області – 4 районів: Звенигородський, Золотоніський, Уманський, Черкаський;
у Чернівецькій області – 3 районів: Сторожинецький, Хотинський, Чернівецький;
у Чернігівській області – 4 районів: Ніжинський, Новгород-Сіверський, Прилуцький, Чернігівський.
*на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей
Схвалені документи - з пакету нормативно-правових актів, необхідних для реалізації завдань реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Їх суть – закріплення в правовому полі (у сукупності з іншими законами, які будуть прийняті найближчим часом в рамках реформи) територіальної основи, яка дає змогу, нарешті, забезпечити в Україні повсюдність юрисдикції органів місцевого самоврядування в межах території кожної з утворених спроможних територіальних громад.
Про це у коментарі "Децентралізації" повідомив заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.
«Схвалені документи – лише частина правової основи нового адміністративно-територіального устрою України. Це важливо, оскільки протягом 29 років місцеве самоврядування здійснює свої повноваження лише в межах населених пунктів. А звідси – задавнені проблеми. До прикладу, згадаймо хоча б численні стихійні сміттєзвалища за межами забудови населених пунктів чи різне розуміння своїх прав та обов’язків багатьох землевласників та землекористувачів, а звідси – не завжди приємні наслідки їх діяльності для окремих громад. А ще – відсутність у місцевого самоврядування можливості здійснювати комплексне просторове планування своєї території, яка б мала бути баченням коротко-, середньо- та довгострокової перспективи розвитку території громади. То ж забезпечення повсюдності юрисдикції органу місцевого самоврядування дає змогу вирішити ці та інші проблемні питання», - пояснив заступник Міністра.
Чому це важливо для людей?
Кожен з нас живе в громаді – сільській, селищній чи міській. Як мешканці громади, обираємо місцеву владу – сільських, селищних, міських голів, депутатів відповідних місцевих рад, і тим самим наділяємо їх повноваженнями вирішувати питання місцевого значення в наших інтересах, інтересах громади. Новий адмінтерустрій базового рівня розширює спектр питань, які може вирішити обрана нами місцева влада.
Чим перспективні плани формування території громад відрізняються від адміністративно-територіального устрою базового рівня?
Перспективні плани створювалися в рамках виконання Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» обласними державними адміністраціями. А Уряд на основі цих перспективних планів визначив адміністративні центри та затвердив території територіальних громад, виконуючи Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад».
Чи можливо у майбутньому змінювати межі громад?
До кінця 2020 року планується прийняти закон, який внормує порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою в Україні. В ньому, серед іншого, визначать механізм зміни меж територіальних громад.
Уряд також схвалив проекти Постанов Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» та «Про утворення і ліквідацію районів АР Крим». Прийняття цих документів парламентом означатиме закріплення нового адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня.
