Чечельниччина...

Вперше територія Чечельницького району почала заселятися стародавньою людиною у мідно-кам’яному віці, коли тут з’явилося поселення трипільської культури, яке датується кінцем IV – початком ІІІ тис. до н. е. На початку XVI cт. В долині р. Савранка з’явилися волелюбні люди, які не терпіли панського гніту і не боялися татарських нападів. Вони і заснували Чечельник.

Чечельницький район розташовано на Південному сході Вінницької області в 160 км. від обласного центру м. Вінниці. 
Площа його становить 759 кв. км., або 2,9 % від території області. Знаходиться він на схилах подільської височини і межує: на заході – з Піщанським районом, на півночі – з Тростянецьким та Бершадським районами Вінницької області, на сході – з Балтським, на півдні – з Кодимським районами Одеської області.
Від загальної площі району, ліси займають 22615 га, що складає 28,3% території. Вони мають велике природоохоронне та рекреаційне значення, значна їх частина є природозаповідним фондом. Це державний ботанічний заказник республіканського значення „Бритавський” – 3259 га (створений 2 червня 1990 року), державний ботанічний заказник місцевого значення „Вербська дача” – 46 га (25.10.1990 р.), заповідник урочище „Ромашково” – 12,57 га (22.08.1990 р.).
 Створено національного природного парку „Кармелюкове Поділля” площею понад 18 тис. га.
Історія Чечельницького краю тісно пов’язана з діяльністю багатьох державних і політичних діячів України, Польщі, Росії: козацького кошового атамана Івана Сірка, видатного російського полководця графа Івана Васильовича Гудовича, князів Любомирських, Орлових, героя Батуринської битви полковника Дмитра Чечеля та багатьох інших.
Чечельницька земля дала світові багатьох відомих людей. Серед них Герої Радянського Союзу М.З. Брацюк, І.І. Стратійчук, М.Т. Рябошапка, Герої Соціалістичної праці, народний артист України Володимир Матковський, письменник Леонід Щабельников, працівник сільського господарства Іван Щербатий. Також пов’язані з районом імена таких видатних людей, як В.І. Пелле – Герой Соціалістичної праці, кавалер орденів Слави 3-х ступенів, М.Д. Поляничко – постійний представник УРСР в ООН, Р.Ю. Сідельников – письменник, В.П. Баланівський – заслужений лікар України, Кларисе Ліспектор – відома бразильська письменниця.
У сучасних рамках район утворено в 1923 році. За роки радянської влади його тричі ліквідовували та приєднували до сусіднього Бершадського району. До складу району входять одне селище міського типу Чечельник та 21 село (8 населених пунктів району постраждало від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС).
Адміністративна територія поділяється на 15 сільських та 1 селищну ради.
Найбільшою річкою є Савранка – права притока Південного Бугу, що має площу водного дзеркала – 695га.
З корисних копалин є поклади піску, червоної глини, що використовуються в будівництві та для виготовлення цегли. В с. Тартак знайдено поклади бурого вугілля, але запаси його невеликі і промислового значення не мають.
Профілююча галузь району – сільськогосподарське виробництво. 
Територія району багата археологічними пам’ятками, хоч в цьому відношенні є однією з найменш досліджених серед інших районів Вінницької області. Починаючи з 1997 року пам’ятки археології нашого краю досліджуються. Шість культових споруд є пам’ятками архітектури. Це такі як церква Різдва Богородиці (с. Бритавка), збудована в 1865 році, Св. Миколая (с. Вербка) – 1830 рік, Різдва Богородиці (с. Вербка) – 1892 рік, Покрови (с. Каташин) – 1776 рік, Свято-Покровська (с. Куренівка) та костел Св. Йосипа Обручника (смт. Чечельник) – 1751 рік.
В районі на початок 2006 року було зареєстровано 4 релігійні конфесії:
- Українська православна церква Московського патріархату 
- Римо-католицька церква
- ЄХБ
- Адвентисти 7-го дня
9 лютого 2006 року зареєстровано статут громади Руської Православної Старообрядської церкви в с. Куренівка. Це село відоме історією і культурою Куренівського тримонастир’я XIX – першої половини ХХ ст., вивченням яких займається кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сергій Таранець.
Чимало сторінок багатої історії нашого краю залишаються ще не вивченими, проте наша земля любить своїх мешканців, що зберігають і примножують надбання минулих поколінь, і завжди готова щиро, з радістю і турботою прийняти дорогих гостей.